Головна Цікаво Аутизм – не вирок, а спосіб життя

Аутизм – не вирок, а спосіб життя

512

Впродовж тижня з 1 по 6 квітня до Всесвітнього дня поширення інформації щодо проблем аутизму на ТБ "1+1" транслювався документальний фільм "Вихід із себе". Цей проект складався із серій спеціальних репортажів про аутистів. Героями передачі були реальні люди, для котрих аутизм не став вироком, а зробив їх успішними. Про ситуацію в нашому районі у розмові із завідувачем Буської районної психолого-медико-педагогічної консультації при відділі освіти Наталією Тронь:

– Аутизм – психічне захворювання, яке проявляється замкнутістю людини у собі,  відсутністю контактів з оточенням. Сьогодні ця хвороба швидкими темпами поширюється по всьому світу. Відомо, що майже в кожній країні її показник однаковий – 1% від усього населення. В Україні, правда, трохи менший, але дитячі психіатри впевнені – це тому, що у нас більшість людей приховують недугу або її не діаг­ностують. У нашому  ра­йоні станом на 1 січня заре­єстровано 865 дітей віком до 18 років з по­рушенням психофізичного розвитку: з порушен­нями зору – 14, слуху – 14, опорно-рухового апарату – 553, мов­лення – 19, 49 дітей із затримкою психічного розвитку, розумово від­сталих – 67, 148 мають соматичну ослаб­леність, генетичні порушення та по­рушення поведінки і одна дитина з раннім дитячим аутизмом.

Ознаки  аутизму

Початкові ознаки аутизму з'яв­ляються вже в перші 30 місяців життя дитини, хоча деякі патологічні риси можуть бути помітні від самого народження. Діагноз  встановлюють лише після досягнення дитиною 4-5 років. До речі, аутизм найчастіше зустрічається у хлопчиків. У дитячому віці варто звернути увагу на такі симптоми, як: дитя рідко дивиться в очі, свої бажання частіше висловлює, маніпулюючи рукою іншої людини, має схильність до ехолалії (повторення слів). Наприклад, у відповідь на запитання: "Як тебе звати?"  дитина відповідає: "Тебе звати Андрійко", не змінюючи слово "тебе" на "мене". Таким дітям надзвичайно складно зав'язувати та підтримувати дружні відносини, важко грати в ігри, що вимагають уяви;  агресія як до навколишнього середовища, так і до самого себе; не відчуває небезпеки; не говорить або неправильно ви­користовує слова; не реагує на голоси та звуки; повторює одні й ті ж рухи – киває головою, крутить нею, розгойдується; може годинами складати кубики чи ходити від стінки до стінки. Важливо, аби батьки, помітивши перші симптоми цієї хвороби, одразу ж звернулися до психолога чи психіатра. Чим швидше буде поставлений діагноз, тим більше шансів, що це не відіб'ється в майбутньому на психічному стані дитини. Річ у тім, що при правильному підході і вихованні дитини деякі дефекти можна усунути повністю, а з деякими можна навчитися повноцінно жити.

Спеціальні чи звичайні школи?

У районі є лише одна дитина із синдромом аутизму. Сьогодні хлопчик, як і усі дітки його віку, здобуває дошкільну освіту, правда, за індивідуальною розробленою спільно з психологами та логопедами, програмою. Коли піде у школу, вчитель цю програму вже відкорегує відповідно до його можливостей.

Здебільшого батьки дітей з цим захворюванням хочуть,  щоб їхні діти мали можливість сісти за парти звичайної, а не спеціалізованої школи. Навчання поруч із здоровими школярами допоможе аутистові швидше  пристосуватися до життя. Він намагатиметься поводити себе як інші його ровесники, дублюватиме їхні рухи, слова, навчатиметься висловлювати свої бажання, почуття. Це дуже добре як для дитини, так і велика допомога батькам.

Спеціалізовані школи теж мають плюси. Це суспільство таких родин, чиї діти страждають на аутизм. Спілкування, обмін досвідом і схожі проблеми – все це дуже підтримує. Батьки відчувають підтримку і допомогу у тих, хто щодня лицем до лиця зіштовхується з подібними проблемами. В таких школах батьки розуміють один одного, як ніхто інший.

Спецгрупи у Львові

За дорученням голови обласної державної адміністрації Віктора Шемчука щодо шляхів вирішення проблеми соціальної  адаптації дітей, які страждають на аутизм на об­ласному рівні, 2 квітня у департаменті соціального захисту населення від­булася нарада щодо створення в  області реабілітаційного центру для дітей, хворих на аутизм. У ній взяли участь директор Львівського між­регіонального центру соціально-трудової, професійної та  медичної реабілітації інвалідів, директор Львівського обласного центру реабілітації дітей-інвалідв "Сонечко", керівники Золочівського, Миколаївського, Мостиського, Кам'янка-Бузького, Пусто­митівського, Новороздільського районних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Практичними порадами з власного досвіду щодо проведення заходів з реабілітації, соціальної адаптації, денної зайнятості та залучення до діяльності дітей з аутизмом поділилась керівник товариства "Родина Кольпінга" Катерина Островська.

Допомога поруч

Такі  діти потребують допомоги та підтримки протягом усього свого життя, адже з віком захворювання не минає. Важлива роль у вихованні аутиста лягає на плечі рідних, котрі повинні усвідомити, що найголовніший порадник – терпіння, віра у свою дитину і безмежна любов. Погодьтеся, любов творить чудеса.

Буська районна психолого-медико-педагогічна консультація при відділі освіти працює щодня від 9.00 до 18.00 год. Вихідні дні – субота і  неділя. Тел.3-02-99. Батьки можуть проконсульту­ватися з олігофренопедагогом, вчителем-логопедом, прак­тичним психологом, сурдопедагогом. При потребі консультацію надає і обласний дитячий психіатр з Львівського обласного дитячого психоневрологічного диспансеру.

Шановні батьки, не бійтеся зробити перший крок, не залишайтеся сам на сам з хворобою дитини. Пам'ятайте, лише комплексно можна подолати труднощі.

Інна ПАЛАМАР

P.S. Серед аутистів трапляються справжні генії. Скажімо, Біл Гейтс, Стівен Спілберг, Моцарт, Ейнштейн, засновник соціальної мережі Facebook Марк Цукерберг.