Головна Цікаво Про роботу реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно з 2013 року

Про роботу реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно з 2013 року

311

Протягом попередніх років виконання функцій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) в Україні покладалося на різні міністерства, відомства, уповноважених на те суб’єктів. Це лише ускладнювало роботу державних органів і створювало перешкоди для належної реалізації громадянами своїх прав. Відтак в межах запровадженої адміністративної реформи в грудні 2010 було створено Державну реєстраційну службу України (Укрдержреєстр) – як центральний орган виконавчої влади. Таким чином, в Україні вперше за часи незалежності забезпечено "єдність" системи державної реєстрації прав, а реалізацію державної політики у відповідній сфері покладено на єдиний орган влади. Як відтепер працюватиме реєстраційна служба та які важливі завдання на неї покладено, дізнаємось у її керівника Мар’яни ШЕРЕМЕТИ.

– Наскільки спрощена процедура державної реєстрації земельних ділянок і прав на нерухоме майно у новому законі? 

– Перш за все слід відмітити, що питання державної реєстрації земельних ділянок регулюється Законом України "Про Державний земельний кадастр" та відноситься до компетенції органів земельних ресурсів.

Що ж стосується спрощення процедури державної реєстрації прав, то слід відмітити, що цьому сприятиме ряд чинників, передбачених законодавством у відповідній сфері

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно" передбачається проведення державної реєстрації прав нотаріусами одночасно з вчиненням правочинів, на підставі яких виникають права на нерухомість. Для цього державні та приватні нотаріуси визначаються як спеціальні суб’єкти, на яких покладаються функції державних реєстраторів прав.

Також запроваджується система подачі документів для державної реєстрації прав у електронній формі шляхом їх подання державним кадастровим реєстратором за заявою набувача земельної ділянки. Такий механізм виключає необхідність звернення до декількох органів влади при набутті прав на земельну ділянку та дозволяє зменшити строки розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав.

– Чи буде запроваджено якийсь контроль за діяльністю БТІ?

– Перш за все слід зазначити, що ні Укрдержреєстр, ні Мін’юст не наділяються повноваженнями так званого контролю за діяльністю БТІ. Такі функції суперечили б Конституції України. 

Обов’язок органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій – безоплатно протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію за його запитом визначено в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 

Укрдержреєстр намагається досягти порозуміння з усіма суб’єктами правовідносин. Будемо сподіватись, що інституції, яких держава тимчасово наділила повноваженнями з проведення державної реєстрації прав на нерухомість, не ігноруватимуть положення закону, а державі не доведеться застосовувати до них відповідні заходи впливу, передбачені законодавством для осіб, які не виконують норми законодавчих актів України. 

Деякі експерти стверджують, що через те, що реєстр прав власності на нерухоме майно лишається закритим, яке б відомство не керувало ним, в його роботі буде дуже багато корупції. А саме інформацію з реєстру будуть продавати службовці, які мають до нього доступ. Підтвердженням таким побоюванням є доволі багато нарікань на корупцію в структурі БТІ по всій країні. Як в Укрдержреєстрі планують боротися з корупцією в такій ситуації?

– Державний реєстр прав ведеться виключно у електронному вигляді, тому відслідковувати витоки інформації тут буде доволі легко. Адже система безпеки передбачає фіксування абсолютно всіх дій державних реєстраторів. Тому з’ясувати, хто і коли з тих же реєстраторів запитував інформацію про якийсь об’єкт, буде дуже просто. Більше того, самі державні реєстратори не будуть спілкуватися із держателями майнових прав.

На прийомі та видачі документів будуть сидіти окремі особи, які будуть передавати всі заяви керівництву органу державної реєстрації, останнє, у свою чергу, розподілятиме справи між державними реєстраторами. Звісно, в невеличких районах, де утримання великого штату органу державної реєстрації прав буде недоцільним, державні реєстратори будуть самі приймати документи. Але визначати, хто з них буде вести яку справу, буде знову ж таки керівництво такого органу.

Ірина КОРЧИНСЬКА