Головна Цікаво ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

348

20 лютого 2019 року в Ріпнівській ЗОШ І ступеня Буської районної Ради вчитель Нос Галина Михайлівна провела урок Пам’яті, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні та Герою України Ользі Бурій.

Вона розповіла  учням про події, які відбувалися в Києві, на Майдані, про Небесних Ангелів, які віддали своє життя за краще майбутнє українського народу. Ознайомила з книгою «Львівські лицарі Небесної Сотні», в якій висвітлене життя і діяльність патріотів Львівщини, продемонструвала фотолітопис у трьох блоках «Майдан. Революція гідності. 2013-2014 роки». Школярі переглянули відеофільм «Небесна Сотня» та відео-кліп, присвячений жінкам Небесної Сотні»,слухали пісню у виконанні Ярослави Декалюк на слова і музику Івана Кушніра. Маленькі ріпнівці долучилися до Всеукраїнської тихої акції «Ангели пам’яті», розвісивши паперових ангеликів на туях біля школи.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

В трагічні дні для нашої держави під час  протистоянь у Києві загинула і наша землячка Ольга Бура. Про неї діти дізналися з мультимедійної презентації .

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Ользі Бурій було присвоєно звання Герой України з удостоюванням ордена “Золота Зірка”.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України”.

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, Ольгу Буру було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава.

27 квітня 2016 року встановлено меморіальну дошку на фасаді Ріпнівської ЗОШ І ступеня, в якій навчалася Героїня Небесної Сотні.

Похована  на кладовищі в с. Ріпнові.  На її могилі викарбуваний  вірш:

«Я не знала, що так рано покину до кінця не пізнавши цей світ.

І полину у Сотні  Небесній Україну свою боронить.

Ви пробачте мені, моя мамо,що я Вам про Майдан не сказала,

Що я вже не вернуся до хати,вибачте, мамо, про це я не знала

Тож змиріться – така моя доля: тяжкий хрест по землі пронести.

І далекою зіркою в небі вічну варту над вами нести.

Вам, як трапиться буть на Майдані, тихим словом згадайте мене.

Більш за все я любила Україну – і для мене це було святе.

А коли навесні перед ранком Вам насняться схвильовані сни,

Це вони відлітають назавжди в тихі засвіти – наші сни.»

… Поклали до могили живі квіти, запалили свічку Пам’яті, змовили молитву,

вшанували хвилиною мовчання.


Слава Україні!

Слава Героям Небесної Сотні!