Головна Духовне Хресна дорога на Бущині обійняла 14 подій з часів Ісуса

Хресна дорога на Бущині обійняла 14 подій з часів Ісуса

304

"Візьми щодня на себе свій Хрест і йди за Мною"

Суботньої днини 13 квітня мешканці Соколі, Волиці і довколишніх сіл отримали унікальну нагоду пройти молитовною ходою, споглядаючи театралізовану Хресну дорогу. Організатором дійства за участю Товариства українських студентів-католиків "Обнова" з Івано-Франківська став місцевий священик о.Ігор Богачевський, який запросив на свої парафії самодіяльних акторів. Відтак кілька сотень небайдужих людей пройшли кількакілометрову

Хресну дорогу, яка обійняла 14 стацій (подій) і перенесла людей думкою в часи Ісуса, коли Пилат засудив його на смерть.

У духовну дорогу виру­шаємо від символічного Хрес­та і церкви Пресвятої Трійці в с.Со­коля. У часі цієї на­бож­ності йдемо за Ісусом крок за кроком аж на Голгофу. На­магаємось відчути його біль і терпіння, які Він з любові до нас прийняв на Себе.

Невимовний жаль стискає серця від споглядань усіх мук, які витерпів Син Господній. "Ди­вись, як Ісус страждає за нас і наше спасіння", – про­мовляє до сина заплакана мати. А сльози течуть, їх важко спи­нити. Старші люди теж вити­рають гарячі краплини, задумливо вдив­ляються в об­лич­чя "Сина Бо­жого" діти. Від стації до стації лине "Через Воскре­сіння, через Воскресіння, визво­ли нас Гос­поди", "Претер­пілий за нас страсти, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас". На кожній з них відтворено Ісусову дорогу з хрестом люд­ських гріхів, за які Він пішов на смерть.

Завдяки акторській майстер­ності івано-франківських сту­дентів і семінаристів учасники ходи відчули та пережили ка­тування Ісуса, Його муки, смерть, Воскре­сіння. Члени товариства "Обнова" відтворили всі чотир­надцять стацій. Від першої "Ісуса Христа засуджують на смерть" і до чо­тирнадцятої "Ісуса вклада­ють до гробу". Про що ж думав кожен із нас, йдучи дорогою за Христом?

Про те, що світ і сьогодні гріш­ний, що в ньому панують боя­гузтво, страх, хабарництво, ка­р'єризм. Скільки людей шукають правди, поро­зуміння в різних інстанціях, у пошуках справед­ливості дохо­дять аж до Євро­пейського суду. Чекають на все­прощення батьки у дітей, діти у батьків. Хіба до цього закликав нас Ісус, хіба за це Він помер на хресті? Маємо пам'ятати про це завжди. Як і відповісти самі собі, чи змогли б  ми повторити цей шлях? Задля спасіння, задля миру і всепро­щення. Очі не висихали від сліз ані в дорослих, ані в малих.

Надзвичайно вразила людей одна з кульмінаційних сцен – "Роз­п'яття". На подвір'ї храму Найсвя­тішого Серця Христового УГКЦ в с.Волиця актори відтво­рили роз­п'яття Ісуса. Було не по весняному прохолодно, але студенти на хресті терпіли. Та це ніщо у порівнянні з тер­пінням Ісуса.

Остання стація, чотирнад­цята – "Ісуса кладуть до гробу". Хресна дорога закінчується, а  життя у світі далі продовжує свій хід історії. Але історія світу змі­нена. Вона освячена.

Історія нашого життя також освячена Ісусом. Хоча іноді му­симо Йому зізнатись, що втомлені життям, втомлені собою й іншими. Тоді в думках звертає­мось до Сина Божого: "Ось стою перед тобою, Господи, просто втомлений прочанин і знаю, що життя продовжується, що Любов існує, і що потрібно йти далі. Пробач… Просто хотілось побути з Тобою, відчути ще раз, що Ти пережив все те, що пере­живає кожна людина. Відчути, що Ти поруч.

Господи, дякую тобі за поміч у цій хресній дорозі палом­ника і далі уповаю на Тебе у прощі мого життя. Очікую воскре­сіння мого життя, воскресіння моїх добрих бажань і воскре­сін­ня доброти у тих, за кого згадує у своїх паломницьких молитвах".

Яким радісним виявився ос­тан­ній акорд дійства, коли «Син Бо­жий» вийшов у світлому вбранні. Це означає, що Бог подарував лю­дям життя, надію та мир – Вос­кре­сіння. Пам'ятаємо, його не бу­ло би без хресної смерті. І кожна віруюча людина повинна нести духовний хрест. Ісус Христос каже: "Коли хто хоче йти за Мною, нехай  себе зречеться, візьме щодня на себе свій Хрест і йде за Мною".

Ірина ГАЄВСЬКА

Знімки Адріани Гаєвської