Головна Духовне Осередок духовності ім. єпископа Йосифа Боцяна при храмі св. Миколая...

Осередок духовності ім. єпископа Йосифа Боцяна при храмі св. Миколая у Буську

Часто бачимо дітей, які поспішають в катехитичну школу ім.єпископа Йосифа Боцяна при храмі св.Миколая у Буську. Про історію та діяльність цього осередку духовності розповідає його засновник о.МихайлоСмачило.

Відкрили і … закрили

Катехитизація дітей та молоді проводиться при нашому храмі ще з  2002 ро­ку. Спочатку школа зна­ходилася на другому по­вер­­сі дитячого закладу "Бе­різка". Нам виділили ве­ли­ке просторе примі­щення, в якому навчали катехизму, проводили ве­чори запи­тань та відпо­відей, пере­гля­дали духовні фільми, ор­га­нізували ди­тя­­чий ан­самбль "Вер­вечка".  Окрім цього, діяв ще один центр – "Мило­сердя", який допо­магав нуж­денним.

Так тривало 4 роки, до­поки не прийшов новий кер­манич району і  по­про­сив зві­ль­нити примі­щення. З того моменту почалися  поне­віряння з одного місця на інше. А це, насам­перед, діти, молодь, дорос­лі, це ті, які мають вихову­ватись у вірі і глибше зро­зу­міти, що їхня парафія, храм, у якому вони молять­ся, є місцем  духов­ного зрос­тання, навчання, тобто їхнім домом у шир­шому значенні цього слова.

Хто шукає, той знаходить

Впродовж п'яти років центр працював там, де дозволяли – музична шко­ла, середня школа №2, при­міщення храму. Але це було трохи накладно і не завжди зручно.Тож два ро­ки тому виникла ідея ство­рити школу  у   підваль­ному примі­щен­ні на вул. Чач­ковського,10. Відтак зро­били ремонт, провели освітлен­ня, облаш­тували мебля­ми, наскільки дозво­ляє площа, створили неве­личку бібліо­теку. За спон­сорські кошти прид­бали телевізор з вели­ким екра­ном. Правда, є й не­зручності – немає  туа­лету, малень­ка кімната не дозво­ляє об­лаш­тувати гардероб та коридор, аби діти  могли зняти верхній одяг  та заче­кати на свої за­нят­тя. Особ­ливо це від­чут­но взи­мку.

Скажу відверто, інколи навіть при­єм­но бачити, що  моро­зяна погода не стає на заваді молодим людям прихо­дити на духовне нав­чання. А з іншого боку  щемить серце: чо­му люди, котрі тут жертовно працю­ють, зму­ше­ні поне­вірятися по різних при­міщеннях? Невже ра­йон­ній, міській владам байдуже, де і в яких умовах навча­ються та роз­виваються діти – наше май­бутнє покоління? Хоча на кожному кроці чуємо набо­ліле питання: як під­няти духовність? Перша від­по­відь: "А наскільки  ми готові сприяти цьому?"

Можливо, хтось думає, що багато вима­гаємо, мов­ляв, і те не під­ходить і там нез­ручно. Ні, все підходить. Але віддайте нам наше, буде набагато краще. Ми  просто не знає­мо, чиї пороги обби­вати, як проси­ти, аби нас почули.

Мало місця – багато роботи

Попри маленьке при­мі­щення, о.Михайло нама­гається якнайбільше мо­ло­ді залучити  до катехи­тичного служіння. Перш за все, він працює над тим, аби зміст і насиченість занять у центрі були ціка­вими і змінювались водно­час з дитиною, яка росте, формується, розвива­ється. Щоб діти, окрім занять, де безпосередньо вивча­ється Божа наука, мали ще до­даткові мож­ливості удо­ско­­налювати власний духов­ний світ.

Якість роботи кате­хитичної школи за­безпечує відпо­від­на про­грама, що охоп­лює дітей віком від 3 до 19 років. В центрі щосуботи діє гурток англійської мови, який веде Любов Нако­нечна, місцева житель­ка, колишня вчителька іно­земної мови Терно­піль­сько­го фінансово-еконо­міч­ного інституту, згодом ме­то­дист, вчитель у Терно­пільській школі №16. Переїхавши у батьківську хату в Буську, вирішила безкоштовно ді­литися своїми знаннями з надбу­жанськими дітьми. Нещодав­но під її керів­ництвом в катехитичному центрі прохо­дило театра­лі­­зоване дійство англій­ською мовою до Дня ма­тері – ди­тячій радості не було меж.

Працюємо з перспективою

На сьогодні в центрі щосуботи та неділі активно ведеться робота з кате­хизації старшокласників; проходить передшлюбна підготовка для молодих пар; транслюються художні філь­ми та мультфільми на ре­лі­гійну тематику; працює біб­лій­ний гурток, який залучає усіх бажаючих почитати Біб­лію; проводяться вечори запитань та відповідей…

 За словами о.Михайла, цього мало. Зараз він пра­цює над  створенням дитя­чого ака­пельного гуртка, в майбут­ньому планує від­крити те­атральний, ма­те­ма­тичний та української мови. Хотілось би також ор­гані­зувати  християнські диско­теки, дискусійні вечо­ри, зібрати бібліотеку, філь­мотеку… Єдина перешкода – в  будинку бракує місця…

Інна ПАЛАМАР