Головна Духовне Різдво Христове

Різдво Христове

274

     У світлі дні Різдва Христового ми прагнемо очиститися від скверни, відродити душі й серця у покаянні, любові й всепрощенні. Різдво Христове, як нове очищення, виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину. Саме про це наша розмова з владикою Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, єпископом Михаїлом КОЛТУНОМ.

    – Владико Михаїле, у переддень Різдвяних свят пригадайте найпам’ятніший Святий Вечір та святкування Різдва.

    – Найпам’ятніший Святий Вечір – це коли я міг засмакувати в часі Різдва тих усіх святкових дійств. Будучи ще малим, в селі ще навіть світла не було, то при лампі, при свічках приходило Різдво. Всі ми до нього готувалися в різних успосібненнях. Щось робив батько, мати, щось мені поручали, принаймні прив’язувати яблучка до гілки, горішки, цукерки, і це було для мене загадковим, що приходить свята пора. Тоді всі ми засідали до вечері, поздоровляли один одного, і все це створювало дуже урочисту подію.

    Я тоді міг бачити це свято в зовнішніх колоритах, але також була ця таємниця, яка є схована в усіх різдвяних дійствах, чи то в церкві, чи то вдома, чи як колядники приходили – до сих пір відкриваю для себе цю таємницю Різдва. Вона є така глибинна, що вартує кожного року застановлятися над цією подією, нею жити та втішатися. Я би бажав собі, щоб Господь дозволив мені щораз і щораз відкривати для себе ті сторінки, що є в Євангелії, але також вникати поміж рядки, щоби збагнути цей дух події, коли прийшов Ісус Христос.

    – Що для Вас означає Різдво Христове?

    – Коли говорити, чим я перейнятий в Різдві – то це таємниця Різдва Христового. Це є нова сторінка людства, як воно ставиться до Бога, до життя і якими цінностями живе. Ісус Христос прийшов і, як говориться в Євангелії, "світло засяяло серед темряви". Уявімо собі, в якій ми темряві живемо, коли не живемо Христом, коли не святкуємо Різдва, коли не бачимо народження Бога на нашій землі, коли не приймаємо цього Бога. Яка це темрява! А коли в душі не маємо цього надприродного Божого світла, то яка це темрява?! Тому Ісус Христос входить в наше грішне життя і вселяє в нас свою любов.

    – Що нам дає Різдво?

    – Різдво міняє людину в світі, і через людину Господь змінює обличчя землі. Він вселяє свої божественні цінності, які відкриває Ісус Христос в Євангелії і хоче, щоб ми його прийняли тим, яким Він є. Приходить Різдво і нашим завданням є відновити себе, уподібнити до Бога і жити по-божому.

    – На що скерована діяльність Церкви?

    – Церква – це Божа інституція, яка існує для того, щоб могти продовжувати місію Христа на землі, щоби Добру Новину (Євангеліє) передавати з роду в рід, всім поколінням. Це є завдання! Ми, як Церква, парафія, батьки, повинні бути готові прийняти кожного, хто прийшов у цей світ, та підтримувати, збагачувати, розвивати християнськими цінностями та давати приклад християнського життя, який має в собі великий успіх. На жаль, ми не всі тими цінностями живемо, але для того є Церква, яка щораз нас навчає, що не тільки Різдво Христове сталося колись і ми про це пам’ятаємо, але й те, що сталося колись, є для нашого теперішнього життя. Наша Церква має цілу стратегію планомірних дій, щоби втілювати Євангельське слово в життя християн. І ця стратегія стосується виміру "святості об’єднаного народу", щоб об’єднатися святими цінностями, які для нас приносить Ісус Христос. 

    – Чому молодь з зацікавленням не ставиться до Церкви, не відвідує храмів, більше звертається до цього світу?

    – Тому, що ми не вміємо передати нашої християнської радості для юнаків та дівчат. Молодь шукає зацікавлення… Дехто думає, що вона живе тільки розвагами, але насправді молода людина шукає цінностей, які би її збагачували та доповняли. І нашим завданням як Церкви є Євангелізація, щоби вмотивувати молодь, де ми маємо відкрити себе, в чому себе маємо знайти. Тому Церква зараз створила план Нової Євангелізації, щоб практично вмотивувати молодих людей йти до церкви, брати участь в богослужіннях, утворювати молодіжні організації, щоби разом могти один одного доповняти. Молодь в кожному часі є тою, яка шукає, і коли говоримо, що "молодь – майбутнє нашої Церкви", бо їй дальше продовжувати жити, то нашим завданням є показати для юнаків та дівчат шлях зацікавлення до Церкви та християнського життя. І коли ми над тим застановимося, то багато молодих людей відізветься йти за Христом. Хтось стане священиком, хтось вчителем або лікарем, але головне, щоб усі сумлінно, з повною віддачею присвятили себе служінню ближнім. 

    – Швидко проминув ще один рік, люди очікують чогось нового вже в 2013…

    – Минув 2012, але перед тим багато років минуло, але якщо дивитися на рік на загал, то минає життя, але коли брати в деталях, то рік на рік не є подібний. Рік, як і життя, робить нам виклики, і на них треба відповісти, відізватися, щоб могти бути адекватним в тому часі й у тих обставинах. Ми переживаємо відбудову нашої Церкви, і щораз є нові реалії. Коли взяти до уваги, що ми вийшли із радянської системи, то сучасна людина має над чим працювати, щоб зрозуміти нові виміри життя. Ті нові виміри нам дає Святе Євангеліє: ми як люди маємо розвиватися і запевнити інших, що навколо нас є можливість будувати на християнських цінностях наше теперішнє і майбутнє. 

    Коли говорити про події 2012 року і моє служіння, то бачу, що люди чекають чогось нового, а це нове є серед нас, тільки його треба відкрити. Відкриваючи себе до Євангелія, приймаючи його, ми дістаємо приплив нових сил, бо з нами Бог, який нам допомагає. 

    – Владико Михаїле, Ваші побажання в передріздвяні та новорічні дні читачам газети, усім парафіянам. 

    – Застановляючись над гербом нашої єпархії, ми визначили, що хочемо розвивати в єпархії віру, надію, любов, яку в собі пережили наші попередники: святий Йосафат, новомученики, які присвятили своє життя вірі в Святе Євангеліє. Там є незглибима тайна, де ми можемо відкривати нові джерела сил. У центрі герба – архістратиг Михаїл, який є символом великої перемоги в житті людства. Ми стоїмо перед різними загрозами, різними випробуваннями, але бажаю, щоб ми ніколи не засумнівалися в собі, в своїх можливостях, які Господь робить ефективними. 

    Бажаю, щоб кожний міг себе побачити в Євангелії, в цьому світі з Богом, що він не є сам. Ми всі шукаємо опори, помочі, розради, підтримки і не завжди її знаходимо в ближньому, але віднаходимо її в Бога. У цей Рік віри бажаю, щоб ми могли вірити Богові, в те, що Він нам запевняє, і тільки тоді сильна віра дасть нам сили долати труднощі і відчути себе в цьому світі щасливими, бо маємо велику підмогу, яка йде прямо від Бога.

     (Від редакції: вірш-побажання написаний владикою Михаїлом Колтуном). 

     Розмову вів Василь СОРОЧУК