Головна Економіка Нагальну допомогу –”швидкій допомозі”!

Нагальну допомогу –”швидкій допомозі”!

480

Той, кому доводилось викликати "швидку допомогу", знає, якими тривожними і довгими є хвилини очікування. Часто від оперативності і фаховості медиків  залежить життя людини. І хоч до європейського досвіду нам далеко, робимо перші, правда, невпевнені кроки  у медичній реформі. Тож у людей тривожні  питання: "Як воно тепер буде?" і "Чи дочекаємося взагалі "швидкої" в умовах розподілу на екстрену і неекстрену допомогу?".

Нагадаємо, що 1 січня мину­лого року набули чинності Закон України "Про екстрену медичну допомогу" та постанова Кабміну "Про норматив  прибуття бри­гади екстреної медичної допо­моги на місце події". Відтак, станцію Буської швидкої невід­кладної медичної допомоги від’єднали від ЦРЛ та передали в підпоряд­кування  єдиного центру екст­реної допомоги та медицини катастроф Львівської ОДА.Отож фінансується вона  з обласного бюджету. За словами медиків, найбільшою перевагою  впровад­ження цього закону є принцип екстериторіальності, тобто сьогодні адміністративні кордони втрачають своє зна­чення  і до хворого поїде найб­лижча карета швидкої,  а не та, яка закріплена за даною тери­торією. Так би мовити, усе для людей і з думкою про них. А як насправді? Про це – у розмові із завідувачкою  відді­лення ЕМД (екстрена медична допомога) Буської підстанції, медиком із 30-річним медичним стажем Галиною Янюк.

– За яким принципом сьо­годні працюють бригади «шви­д­кої»?

–- Закон передбачив суттєві зміни в обслуговуванні викликів: тепер вони розподіляються на екстрені та неекстрені або ж раптові. У першому випадку «швидка допо­мога» повинна приїхати до хворого  до 10 хвилин у місті (до 20 хвилин у сільській місцевості); у другому – за одну годину та більше. До екстрених, наприк­лад, належать усі види травм (опіки, переохолодження, забої), укуси, ураження електрич­ним струмом, ушкодження через ДТП, перед­часні пологи, судоми, втрата  притомності, потрап­ляння сто­ронніх предметів у дихальні шляхи.

До  неекстрених зарахували загострення хронічних захво­рювань у пацієнтів, які знахо­дяться під наглядом дільничного лікаря; підвищення температури тіла, кашель, біль в горлі тощо, больовий синдром в онко­логічних хворих, гострі психічні розлади, легкі травми,  коли па­цієнт може самостійно звер­нутись у трав­матологічний пункт, виразка шлунку і дванад­ця­типалої кишки, хвороби нирок,суглобів…

– Залишається дізнатися, чи є кому, чим і на чому усе це виконувати?

– Буська підстанція (Буськ, Красне, Олесько) має в своєму розпорядженні три застарілі автомобілі "швидкої допомоги", яким понад 10 років та один новіший (до 5 р.). Наприклад, за останніх півроку  авто, що в Буську, ремонтували вже 4 рази. Правда, область виділяє кошти на придбання деталей,  але частково. Водії здебільшого за свій кошт докуповують необхідне і своїми силами ремонтують. Тож, як можемо, так і вирішуємо  проблему. А ось з медичним укомплектуванням набагато гірше. За правилами ,  аби надати екстрену допомогу карета швидкої повинна мати: дихальний апарат штучної вентиляції легень, відсмоктувач, дефібрилятор та кардіограф. З цього переліку у нас нічого немає, в машині лише носилки, пристрій для підключення системи та шини. (Отакої!?)(на знімку) Що стосується пального, то тут жодних проблем, як із забезпеченням усіма необхідними медикаментами. Працює 4 бригади – 19 фельдшерів та 19 водіїв.

– Чи  реально "старим"  автопарком виконувати сучасні  норми доїзду?

– Складається враження, що, починаючи реформу і встановлюючи нормативи для приїзду екстреної допомоги, станом доріг, особливо сільських, ніхто не переймався. Ніби не відали, що вони у нас практично відсутні. Візьміть до прикладу місцевих  перевізників. Взявшись обслуговувати сільські маршрути, згодом від них відмовляються взагалі, бо їздити по таких ямах і вибоїнах – собі дорожче. А що вже говорити нам? Як без проблем транспортувати важко хворого до центральної лікарні? Буває й так, що автомобілісти в тому числі і карета швидкої, поряд з дорогою  прокладають грунтові шляхи узбіччям. Краще ковтати пилюку, ніж "перевалюватися", зайвий раз тривожити хворого та добивати машину. Тож, загалом, в місті дотримуємось нормативів, а у сільській місцевості – не завжди.Наприклад, навіть при добрій дорозі швидка не зможе заїхати за 20 хвилин в Полоничі чи Топорів.

Повернусь до міста, насамперед  з нумерацією будинків і  назв окремих вулиць, або з повною їхньою відсутністю. Маємо також серйозні проблеми із собаками –  як із безпритульними, так і домашніми. Хотілось би звернути увагу людей, котрі викликають "швидку", тримати своїх чотирилапих на прив'язі, бо інколи бригада, приїхавши на виклик не може потрапити  навіть на подвір'я, не кажучи про будинок.

Зіштовхуємос і з проблемою "хибних" викликів – часто дзвонять і подають неправдиву інформацію або ж вимагають, аби приїхала "швидка" бо болить голова. В цьому випадку ми до такого хворого скеровуємо місцевого фельдшера, котрий на місці обстежить пацієнта і підтвердить, що потрібна  "швидка ", тоді  ми одразу ж їдемо. Люди інколи не розуміють, що допоміг вже  сільський медик, вони все одно скаржаться, мовляв  "швидка" не приїхала.Відповідно  складається враження, що ми їдемо тоді, коли хочемо.

– В редакцію часто телефонують читачі і скаржаться, що фельдшери, котрі приїжджають на виклик не завжди мають при собі необхідні ліки, аби надати першу медичну допомогу, наприклад, при укусах тварин, травмуванні цвяхом тощо…

– Під усім необхідним люди мають на увазі вакцину. Працівники "швидкої" не раз роз'яснювали  потерпілим від укусів собак, що в  обов'язок швидкої не входить  проводити щеплення, а надати  першу  медичну  допомогу,  в даному випадку – промити та обробити рану аби щасливо доправити пацієнта до центральної лікарні, де вакцинують і, при потребі накладуть шви.

На завершення    зауважу, що це далеко не всі проблеми "швидкої  допомоги". Але не варто забувати, що початок будь-якої реформи завжди проходить "болісно". То ж залишається сподіватися, що згодом усе стане на свої місця. А найголовніше , аби до кінця 2013 р. наша Буська підстанція отримала нові обіцяні урядом автівки із сучасним медичним обладнанням. Адже сьогоднішнім автопарком можна їхати хіба що до мертвих, їм, крім носилок, нічого не треба.

До слова – екстреній медичній сдужбі тепер офіційно дозволили брати гроші у пацієнтів та підприємств – як добровільні внески. Чиновники вважають, що це добре, бо заощаджуватиметься держбюджет. Згідно зі змінами до Закону України "Про екстрену медичну допомогу", "швидка",окрім державних фінансів, може розраховувати і на добровільні пожертвування фізичних та юридичних осіб,благодійних організацій та об'єднань громадян, а також інших не заборонених законодавством джерел.Отож, з одного боку,при грамотному регулюванні та порядності лікарів мало би стати більше коштів для розвитку та впорядкування "швидкої",забезпечення її необхідним – медикаментами, запчастинами, пальним.Проте, з іншого боку, зважаючи на українські реалії, ніхто не може гарантувати, що так звані добровільні пожертви не доведеться платити всім:починаючи від студента і закінчуючи немічним пенсіонером.

Інна ПАЛАМАР

Р.S. Згідно  з наказом Мінздоров'я України щеплення постраждалих від укусів тварин повинно проводитися безоплатно. Ще кілька років тому лікувальні заклади отримували антирабічну вакцину за державні кошти. Яка ситуація сьогодні дізнавалися в головного лікаря Буської ЦРЛ Зіновія Курія:

– Скорочення бюджетних коштів, що йдуть на медикаментозне забезпечення лікувальних закладів, призвело до перебоїв  постачання вакцин. Зрештою про те,  що ми могли придбати за державний кошт минулоріч ,  цьогоріч можемо лише мріяти, в тому числі, і про таку "державну" вакцину як антирабічну. Проте в аптеках при лікарні вакцину можна придбати власним коштом за рецептом лікаря.

Про те , як це виглядає на практиці читайте  в наступному номері "ВН"

На жаль, те, що відбувається в охорони  здоровя добре ілюструється старим висловом про благі наміри і шлях до пекла. Декларуючи за мету підвищення рівня медичних послуг, їхньої доступності і якості, оптимізацію використання бюджетних коштів, реформатори досягають протилежних результатів. Замість виділення коштів на реорганізацію лікарень і складу медперсоналу, їх тільки закривають, а медиків звільняють. Скажімо,навіщо було руйнувати службу медичної допомоги, перейменувавши її в службу екстреної допомоги? Коли потрібно було перш за все, покращувати стан бригад швидкої допомоги, закуповувати техніку та підвищувати зарплату працівників.