Головна Економіка Нереальна бюджетна реальність

Нереальна бюджетна реальність

479

У це новоріччя Бущина увійшла з уже прийнятим ще 27 грудня районним бюджетом. Проте задоволення від цього не отримав, мабуть, ніхто, насамперед – депутати, яким випало голосувати за таке рішення: їх знову поставили перед непростим вибором. До їх честі цього разу, зрозумівши усю безперспективність "перетягування ковдри", вони вибрали "менше зло". Інакше ситуація, особливо в бюджетній сфері, була б ще катастрофічнішою. Отож деякі подробиці і власні спостереження.

Держбюджет соціальної несправедливості

Як відомо, 2013 рік президент В.Янукович оголосив Роком соціальної справедливості. Інакше як  цинічною насмішкою над українцями таке рішення назвати не можна. Бо ж після того, як цей гарант конституції підписав неконституційний за процедурою прийняття, не кажучи про все інше, держбюджет, то правильніше назвати 2013 – роком соціальної несправедливості. 

Дається взнаки завершення виборів, коли уся розвішена локшина уже впала, обман виборцям не потрібний, і речі можна назвати своїми іменами. Прийнятий держбюджет прямо суперечить розрекламованій під час парламентської кампанії постанові парламенту "Про основні напрямки бюджетної політики на 2013 рік"; відкинуто вже неактуальні наміри депутатів про підняття соціальних гарантій, належного підвищення зарплат, пенсій тощо. Таким чином, силами депутатів "невтомної" більшості за диригентською палочкою одіозного М.Чечетова бюджет урешті-решт перетворився з виборчої приманки на фінансовий зашморг на шиї простого українця. Прикладів – більше ніж достатньо: уперше за останні 5 років доходи бюджету зменшено, порівняно з минулим роком, як і видатки на освіту, спорт, молодь, охорону здоров’я. Натомість традиційно збільшено витрати на Верховну Раду, МВС, утримання тюрем, СБУ,  Генпрокуратуру. При цьому основний тягар зі сплати податків лягає на простих громадян. Додатково з українців стягнуть мільярд гривень. На противагу підприємствам, які належать представникам Партії регіонів і які заплатять на 1,6 млрд грн податку на прибуток менше, ніж торік. Ось який соціально справедливий рік нас чекає! 

Знову заручники

 Ще гірша ситуація з місцевими бюджетами, діри в яких вже, здається, нічим  залатати. Про реалії районного кошторису ще напередодні сесії так сказав на засіданні профільних комісій начальник фінуправління Михайло Постолюк: "Такого проекту бюджету у нас ще не було: навіть бракує коштів на зарплату".  Мабуть тому більшість депутатів вже змирились і навіть не пробували, як було колись, приміром, захищаючи свої території чи галузі, вносити якісь поправки – сенсу вже ніхто не бачив: якщо більше 3 млн грн бракує лише на медицину, то в кого позичити? 

 У минулі роки допомагала освіта. Цьогоріч і тут проблеми. Тому залишалось два шляхи: або прийняти те, що пропонують зверху, сподіваючись на перегляд бюджету в першому кварталі (бо подібне сотворили азаровські «проффесіонали» з усіма бюджетами, і не лише на Львівщині), або відхилити даний проект. З відповідною заявою про це виступила фракція ВО "Свобода", майже під кожним словом якої, переконаний, підписались й усі інші депутати. Проте більшістю у 30 голосів таки бюджет затвердили, збільшивши його дохідну частину на 2 млн грн. 

 Мабуть, переломним виявився виступ керівника освіти, депутата Б.Глуховецького, який не погодився з пропозицією заступника голови ради, свободівця Б.Гринишина. Той запропонував відхилити проект, а "жити" за показниками минулого року. За словами Б.Глуховецького, таке рішення вже зараз би паралізувало цілу бюджетну сферу, бо освіта навіть не змогла би провести тендери на організацію харчування в школах чи придбання палива для шкільних автобусів.

 Депутати розуміли, що полі¬ичні гасла в такій ситуації зайві. Це прерогатива тих же парламентських партій, зокрема "Свободи", які замість того, щоб йти на затяжні різдвяні канікули, мали би з перших днів роботи Верховної Ради 7 скликання від виборчих гасел переходити до виконання своїх зобов’язань, в т.ч. і щодо підвищення соціальних стандартів. Дуже добре, що "Свобода" заставляє регіоналів  голосувати особисто, дотримуючись конституції. Але ж можна було вже й спробувати переглянути "по-братерськи" поділений ними бюджет. Бо ж неприйняття районного бюджету до ліпшого не приведе – хіба до гіршого, – так вважають більшість районних депутатів.

Своя рука – владика

 До слова, сусіди – Броди та Радехів, де головами рад свободівці, – бюджет з першої спроби не прийняли. А ось обласний бюджет, де головує свободівець П.Колодій –  затвердили без проблем, особливо подбали про свого очільника. Як повідомляє ZIK, депутати затвердили посадовий оклад голови облради згідно зі штатним розписом, доплату за ранг, надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, щомісячну премію до 60% посадового окладу за фактично відпрацьований час. Окрім того, новообраному голові Львівської облради виплачуватимуть щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Загалом депутати затвердили кошторис у понад 8 млн грн на утримання обласної ради та її виконавчого апарату у 2013 році. До слова, цьогорічний бюджет Буської районної ради майже на 200 тис.грн менший ніж торішній. З метою економії коштів тут зменшили кількість відділів та штатних працівників (по одному).

 Натомість, видатки на утримання Львівської облради з кожним роком невиправдано зростають. Про це заявила депутат від "Фронту змін" Ганна Костюк. "Коли ми говоримо про витрати, які йдуть на утримання Верховної Ради, у мене є бажання, щоб Львівська облрада не уподібнювалася ВРУ. Протягом двох років видатки на утримання Львівської облради зростають. Цього року понад мільйон до минулого року". За її словами, якщо видатки на протокольно-масові заходи у 2010 році були передбачені у сумі 250 тис.грн, то цього року вони зросли до 550 тис.грн. Таку ж суму облрада затвердила на заходи Львівської ОДА. "Я відкрила для себе те, що, виявляється, Львівська облрада має у своєму обслуговуванні басейн. На моє запитання керуючий справами облради повідомив, що це якась помийна яма, яка не вартує уваги, щоб про неї говорити. Коли я подивилася видатки витрат на цей басейн, виявилося, що ця помийна яма обходиться у понад півмільйона на рік", – повідомила Костюк (ZІК). Як на мене, досить дивна позиція. Чи, може, це і є приклад двійних стандартів. Не хочеться вірити.

Випробування бюджетом

 Але повернемось до району, до бюджету. За скромними підрахунками, на один квартал коштів в ньому може бракнути. Уся бюджетна сфера (крім терцентру) не забезпечена навіть зарплатнею. Зрозуміло, що і говорити про якусь інвестиційну діяльність також не доведеться. Поки що. Проте начальник фінуправління РДА М.Постолюк оцінює прийняття хоч і такого бюджету все-таки позитивно,  бо це дозволяє вже з перших днів січня планомірно включитись в організацію забезпечення розпорядників  бюджетних коштів, виплачувати зарплати, розраховуватись за енергоносії, своєчасно розпочати проводити тендери. І згодом, у  випадку потреби, а така, будьмо реалістами, наступить – оформити короткотермінову позику, як це вже не один рік практикують сусіди.

 Голова районної ради Володимир Замроз вдячний депутатам за виважене і  відповідальне рішення. Розуміючи, що дохідну частину "витягнути" буде нереально, він сподівається, що цьогорічні випробування стануть своєрідною перевіркою на зрілість усієї надбужанської громади, бо лише в такій ситуації визначається, хто є хто – не на словах, а на ділі. Звичку спочатку "їсти"  наше, а потім кожен "своє" потрібно забувати", – каже В.Замроз. Якщо в минулі роки районний бюджет "рятував" місцеві, суттєво дотуючи, особливо коли йшлося про зарплатню, то зараз – навпаки – він потребуватиме допомоги. Йдеться, насамперед, про кооперацію коштів на конкретні соціальні проекти. Наприклад, ефективніше "скластися" і добре відремонтувати частину дороги в якомусь селі, ніж в декількох селах загорнути пару ям, чи повернути 29 тисяч грн в держбюджет як неосвоєні. Нині суттєві кошти  акумульовано в бюджетах розвитку деяких місцевих рад. Тому варто подумати, як їх використати з користю для всієї громади. Ці та інші досить цікаві пропозиції голова ради висловив у своєму звіті.

 Від себе додам, що з огляду на катастрофічну ситуацію з бюджетом (мабуть, тільки зараз усі відчують, що таке справжня криза) наповненням районної скарбниці мали б перейнятись не лише податківці (вони більше дбають про держбюджет), виконавча влада в особі адміністрації, а й увесь депутатський корпус. Йдеться не лише про створення привабливого інвестиційного клімату та залучення (створення) нових і розширення виробництв, як це, приміром, впродовж багатьох останніх років робить депутат районної ради Роман Пришляк (ТзОВ "Бусол"). Більшого, мабуть, варто очікувати від роботи профільних депутатських комісій, які б мали виробити рекомендації щодо наповнення дохідної частини бюджету.

 Як відомо, наповнюється бюджет майже стовідсотково з податку з доходів фізичних осіб. А це означає: чим більше людей в районі працюють (легально) і чим більшу зарплатню отримують (легально), тим більші поступлення до спільної скарбниці. Як правило, наші підприємці – основні платники податку – орієнтуються на мінімальну зарплатню. А цьогоріч вона переглядатиметься у бік збільшення лише у грудні. На  "мінімалці" основна частина держслужбовців та інших бюджетників. Тому сподіватися можемо лише на громадянську свідомість. Але чи вона проявиться, коли люди бачать, як обкрали держбюджет владоможці, питання велике.

       Микола Іванців