Головна Економіка У Львові повідомили, скільки українців тримають гроші в банках

У Львові повідомили, скільки українців тримають гроші в банках

652

Тільки 52% опитаних в Україні чули про існування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А 40% – не чули. Якщо порівнювати з 2015 роком, то рівень обізнаності українців зріс.

Про це, 8 червня, під час публічної презентації та обговорення результатів опитування “Обізнаність споживачів фінансових послуг України про систему гарантування вкладів-2017”, що відбулися у Львівському прес-клубі,  заявила доктор економічних наук, професор, консультант Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тамара Смовженко.

– З цього ми робимо висновки, що українці знають про існування фонду. Але погано обізнані про саму систему гарантування вкладів. Тільки 19 відсотків респондентів впевнено заявили, що знають про гарантії повернення банківських вкладів у разі неплатоспроможності банку. 50 відсотків зізналися, що знають, але дуже мало. Проте майже кожен третій заявив, що не знає нічого. Порівняно з 2015 роком очевидна частка тих, хто знає недостатньо, – коментує опитування Тамара Смовженко.

Дослідження показало, що відколи в країні розпочалася процедура очищення банківської системи, рівень обізнаності респондентів суттєво зріс. Так, респонденти знають  граничну суму повернення вкладу – 200 тисяч гривень. Але погано розуміють, коли і як її можна отримати.

– 60 відсотків опитаних правильно зазначили, що відкликання ліцензії та початок процедури ліквідації банку є підставою для початку виплат гарантованих сум. Ще 56 відсотків правильно вказали, що після початку ліквідації банку платники можуть розраховувати на отримання своїх коштів у межах гарантованої суми. Але більшість населення не розуміє різниці між стадіями тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Так 58 відсотків опитаних вважають, що запровадження тимчасової адміністрації є підставою для виплати вкладів. І лише 16 відсотків знають, що це не так, – говорить консультант Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Також Тамара Смовженко зазначила, що значна частина респондентів підставою для відшкодування вважає відмову банку повернути кошти на вимогу вкладника або відмову банка повернути кошти після закінчення строку вкладу. Хоча це не є підставою для відшкодування. Також українці не знають, чи гарантують повернення мобільних та електронних грошей. 49 відсотків опитаних не змогли відповісти на це питання. І 51 відсоток не знають чи повернуть кошти, які оформлені через веб або мобільний банкінг.

– Тільки вісім відсотків респондентів знають, що фондом гарантуються вклади фізичних осіб у всіх банках України, крім Ощадбанку, – зауважила Тамара Смовженко.

Також українці не знають, що система гарантування не поширюється на юридичних осіб, а лише на фізичних та ФОП-підприємців – з 1 січня 2017 року.
Отож 79 відсотків українців вважають, що їм бракує інформації про систему гарантування вкладів. І лише 15 відсотків вважають що знають достатньо.

– Більшість опитаних бажають отримувати таку інформацію у банку, де відкривають рахунок. І кожен п’ятий дослухається до експертів, які виступають у ЗМІ, – каже Тамара Смовженко.
Проте 55 відсотків респондентів не тримають кошти в банках. А ще 33 довірили банкам незначну частину коштів.

– Опитування також показало, що дуже мало українців відкривають рахунки в банках з власної ініціативи. Основні рахунки це – зарплатний, пенсійний або для соціальних виплат. Серед причин нерозміщення власних коштів найчастіше згадується відсутність коштів (55 відсотків) та недовіра до банків (44 відсотки), – констатує вона.

Як повідомила представник компанії InMind, що проводила опитування, Катерина Загривенко, проводячи дослідження, фахівці мали намір дізнатися про рівень поінформованості та обізнаності українців про систему гарантування вкладів України, види фінансових послу, якими вони користуються, та джерелами інформації.

– Загалом було опитано 2006 респондентів. Ми опитали порівну чоловіків та жінок. Вік – від 18 років. Але до дослідження потрапило менше осіб у віці після 61 року, тому що їх ця тема цікавить менше. Загалом наших респондентів можна схарактеризувати як осіб з середнім доходом або нижче середнього, – розповідає вона.

Текст і фото: Прес-клуб Львів