Головна Інтерв'ю Про всі земельні ділянки дізнаємось з Інтернету

Про всі земельні ділянки дізнаємось з Інтернету

627

 Упродовж минулого року нарешті активізувалися дії у напрямку реалізації земельної реформи. У нормативно-правовому забезпеченні було ухвалено низку законів, покликаних врегулювати її ключові питання, зокрема Закон "Про державний земельний кадастр", прийнято довгоочікувані зміни до земельного Кодексу щодо  розблокування аукціонів з продажу земель державної та комунальної власності, Закон щодо спрощення процедури встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності, розроблено та прийнято в першому читанні законопроект "Про ринок земель". Щодо земельних питань на місцях, то їх відтепер вирішують Держземагентства, які прийшли на зміну управлінням Держкомзему. У жовтні 2012 року Буський районний відділ Держземагентства очолила  інженер-землевпорядник Ганна Кузик, яка після закінчення Львівського аграрного університету уже має чималий стаж роботи в землевпорядній сфері. Вона переконана, що реформа і передбачені нею зміни принесуть користь землевласникам, і насамперед тим селянам, які хочуть працювати на землі. Отож перше інтерв’ю з молодим керівником Ганною Михайлівною КУЗИК.

 – У перші дні нового року, мабуть, доречно запитати про нововведення, які мають спростити виготовлення технічної документації на землю .Чи є такі?
 
– Так, є, і дуже позитивні. Наприклад, до цього часу проекти відведення земельних ділянок та зміни цільового призначення погоджувала відповідна комісія, що затягувало час. А з 6 грудня це в компетенції відділу Держземагентства. Знаю, що є нарікання власників ділянок на труднощі з реєстрацією права на землю, отримання кадастрового номера та передачі її в оренду на прийнятих для них умовах. Тому недоліки, що стосуються роботи нашого відділу, намагатимемось виправляти. 
 
Але люди повинні розуміти, що не все залежить від працівників Держземагентства на місцях, адже технічну документацію виготовляють організації, які мають ліцензії на землевпорядні роботи. Перевірка обмінних файлів з подальшим внесенням даних про кожну конкретну ділянку в почерговий кадастровий план і видрук державних актів до цього часу проводилися в обласних організаціях. А ми видавали технічне завдання, погоджували документацію і державні акти та реєстрували їх. Це і є зведена робота  різних рівнів – нашого відділу, Головного управління держземагентства у Львівській області, Центру державного земельного кадастру. 
 
До слова, з 1 січня 2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема земельні ділянки, проходитиме за спрощеною процедурою. Її проводитимуть державні реєстратори на місцях. Правда, варто зауважити, що право власності на земельну ділянку здійснюватиметься після державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
 
– Що робити громадянам, в яких державні акти старого зразка, а земельним ділянкам не присвоєно кадастрового номера?
 
–Тепер у людей на руках є три види державних актів, які були видані на різних етапах впровадження земельної реформи: без кадастрових номерів – жовто-червоного кольору та зелені й сині – із внесеними кадастровими номерами. Всі державні акти чинні незалежно від кольору. Земельні акти, що не мають кадастрових номерів (видані до 2003 року), теж дійсні. Однак, якщо земельній ділянці не присвоєно кадастрового номера, землевласник не зможе отримати витяг із реєстру земельних ділянок (поземельної книги) при оформленні спадщини, заповіту, даруванні, продажу й таке інше. Для виконання підготовчих робіт із визначення та присвоєння кадастрового номера необхідно звертатися у землевпорядну організацію для подальшого виготовлення технічної документації.
 
– Сьогодні багато говорять про створення сис¬теми Державного земельного кадастру і його інфраструктуру. Але експерти визнають, що це лише 10-20% від обсягу робіт. Найбільші зусилля спрямовуються на збір та систематизацію інформації.
 
– Це правда, ми ще маємо зробити чимало, адже переводимо базу даних з паперової в електронний вигляд. У рамках Національної кадастрової системи запускається публічна  кадастрова карта. А це значить, що будь-хто через Інтернет зможе отримати потрібну інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Вона, зокрема, містить дані про розмір земельних ділянок та їх межі, місця розташування, форму власності, цільове призначення, якість грунтів. Ось ще одне нововведення, про яке ви запитували.
 
– Незважаючи на дефіцит коштів у районному бюджеті, нещодавно сесія Буської районної ради прийняла комплексну програму зі встановлення і винесення в натуру прибережних захисних смуг на річках Буського району на 2013-2020 рр. Розкажіть детальніше про її мету, завдання і очікувані результати.
 
– Головними завданнями Програми є встановлення водоохоронних зон з виділенням в натуру прибережних захисних смуг (далі – ПЗС), охорона річок від забруднення та засмічення, збереження їх водності і обтяження господарської діяльності в межах ПЗС. Виконання усіх цих заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів передбачено "Регіональною комплексною програмою поліпшення екологічного стану басейнів річок у Львівській області на 2007-2010 роки з прогнозом  до 2015 року", яку затвердила ХVІІ сесія V скликання Львівської облради ще 4 грудня 2007 року. На жаль, через дефіцит коштів у місцевому бюджеті реалізувати такі заходи не вдалося, тому програму прийняли до 2020 року з надією, що фінансова ситуація зміниться у позитивну сторону. Переконана, рано чи пізно, але нам доведеться зосередити увагу на екології річок району (усього 15), які відносяться до басейнів Західного Бугу та Стиру (з них 1 велика – Західний Буг – 41,2 км, 1 середня – Стир – 6,7 км і 13 малих довжиною 153,1 км). Маю на увазі заходи з мінімізації шкідливого впливу господарської діяльності на їхній стан.
 
Можливо повторюсь, але наголошу, що кошти місцевих бюджетів насамперед мають йти на визначення першочергових ділянок, які потребують створення водоохоронних зон з винесенням ПЗС в натуру та виготовлення технічної документації землеустрою проекту встановлення меж прибережних захисних смуг. І в тому, що цю важливу програму прийняли, також бачу позитив.
 
Розмову вела Ірина ГАЄВСЬКА