Головна Історія Була така вулиця – Ватутіна

Була така вулиця – Ватутіна

455

Після війни одна з вулиць на Підзамчу носила назву Калиновського. Та з часом її переіменували на  вулицю Ватутіна. А запам'яталася вона мешканцям, як запущена і   непрохідна в дощову погоду. Ватутіна ж знали, як генерала радянської армії, який визволяв Київ 1943 р. і був поранений  бандерівцями. Та з роками архівні матеріали та свідчення очевидців відкрили багато нового, протилежного.

Сам Микола Федорович, як зізнавався своєму другові Юрію Коваленку, не росіянин,  а українець Ватутя з Курщини. Батько був розкуркулений і потерпілий. Син, будучи надзвичайно здібним і винахідливим, здобував  воєнну кар'єру. Багато нового та цікавого вносив він у стратегію війни 1941-1945 рр. Його бажанням було об'єднатися з УПА і разом здобувати перемогу над фашизмом.

Ось один із фрагментів його розмови в шпиталі з Юрієм Коваленком.

– Ватутін каже, що треба перейти лінію фронту на Житомирщині й Рівненщині, потрапити в штаб Шухевича… Шухевич – військовий генерал рівня Мантштейна. У нього не збіговисько бандитів, як нам говорять, а високоорганізована дисциплінована  армія…  Якщо дотепер я грав партію з Мантштейном, то тепер доведеться грати ще й другу партію із Шухевичем. Я, як українець, як генерал із генералом, хочу з ним зустрітися й поговорити.

– Миколо Федоровичу, а про що ви будете з ним розмовляти, ‑– перепитую.

– Навіщо нам воювати один проти одного, проливати кров. У мене 3 мільйони солдатів і офіцерів, у нього в 10 разів менше, напевно, стільки, скільки ми в Дніпрі потопили. Але із 3 мільйонів у мене половина українців. Нехай він мої війська пропустить у Польщу. Тоді почнеться нова сторінка  української воєнної історії.

…Донька генерала переконливо доводила вбивство батька за наказом Сталіна. Висококваліфіковані лікарі не зробили нічого для порятунку, більше того – практично прискорили його смерть.

Хто побував у Києві, може звернути увагу на пам'ятник і його напис: "Генералові Ватутіну від українського народу".  І нам, бущанам, потрібно правдиво оцінювати час і його героїв. Не забуваймо – в нашому місті була вулиця М.Ф.Ватутіна і справедливо носила його ім'я.

Роман БУЧКО