Головна Історія Список бущан, які першими зголосилися добровольцями у Першій світовій війні

Список бущан, які першими зголосилися добровольцями у Першій світовій війні

432

Українські січові стрільці – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців. Вони відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 року і стояли під проводом Української Бойової Управи. УСС були українськими частинами на бойовій карті тогочасної Східної Європи, мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму. А живим символом УСС є пісня "Червона калина". Протягом 1914-1916 років поступово формувалася структура Легіону УСС за австрійською моделлю. Осередком добровольців спочатку був Львів, а трохи згодом – Стрий. Легіонерів поділили на два батальйони (за національною термінологією – курені) та один напівбатальйон (напівкурінь). Курені ділилися на сотні по 220 осіб. До складу сотні входили 4 чоти (взводи). Чота складалася з 4 роїв. А один рій налічував 10-15 стрільців. Зазвичай сотня в бойових умовах нараховувала 100-150 вояків, 2 ремісників, писаря та його помічника. Військові звання в Українському Легіоні використовувалися згідно з національно-історичною термінологією: очолював курінь отаман (відповідав майору), а на всі посади нижче курінного призначались добровольці на власний розсуд. Командира сотні називали хорунжий або ж сотник (капітан). Командував легіоном полковник або ж підполковник австрійської армії, часто -українець за походженням. Із двадцяти тисяч добровольців відібрали лише дві тисячі. Такий суворий відбір був тому, що українцям не довіряли. Австро-угорське командування побоювалося, що українські вояки повернуть зброю на них… Ці побоювання були безпідставними, УСС проявили себе як хоробрі воїни. Є документи, де тогочасна польська преса захоплювалася бойовим духом січових стрільців.

Інтернет «знає» бущанську чоту

Щоб отримати поіменний список колишніх мешканців Буського району, які 6 серпня 1914 року, в день оголошення цісарською Австро-Угорщиною війни царській Росії, на патріотичний заклик Головної Української Ради стали під проводом УБУ до лав Легіону Українських Січових Стрільців, я зазначив фільтрами пошуку в Інтернеті такі повіти: "Камінка Струмилова, Радехів, Броди та Золочів" Отримав таблицю, утворену стандартною комп'ютерною програмою, налаштованою на пошук у масиві текстової інформації в глобальній мережі Інтернет. Як бачите – жодної праці в архівах, жодних папок з пожовклими газетними вирізками, ніякого плагіату з раніше виконаних ґрунтовних досліджень редактора "Волі народу" Миколи Іванціва та членів історико-культурологічного товариства "Бужани" Михайла Зозулі й Тараса Дишканта, а результат перед вами.

З однієї сторони, як онук солдата Першої світової війни, який разом з 28 тисячами галичан волів потрапити до лав Легіону, я намагаюсь цим скромним матеріалом хоч якось заповнити певну прогалину у заходах щодо відзначення року Легіону Українських Січових Стрільців, проголошеного Львівською обласною радою 8 липня 2014 року.

З другої сторони, як "солдат другої промислової революції", так у технічних колах називають програмістів, на цьому простому прикладі прагну продемонструвати, якими програмними інструментами працюватимуть історики майбутнього, «риючись» у віртуальних масивах подій сучасності, котрі сьогодні невпинно лягають у глобальну мережу Інтернет. Тож, будьмо певні, що подібними засобами дослідники належним чином оцінять і Небесну Сотню, і героїв АТО, і розпалювачів війни та їхніх поплічників.

1.    Вістовий Войтків Іляріон, 1891р.н., Останківці (Буськ), 3 сотня.

2.    Стрілець Цимбалістий Іван, 1897, Буськ, 8 сотня.

3.    Стрілець Патерів Андрій, 1897, Буськ, 3 сотня.

4.    Стрілець Ют Герасим, 1898, Милятин Старий, 4 сотня.

5.    Стрілець Василина Петро, 1897, Милятин Старий, 8 сотня.

6.    Стрілець Калин Василь, 1895, Милятин Старий, 1 сотня.

7.    Вістовий Лісовець Семен, 1893, Побужани, 7 сотня.

8.    Вістовий Вовк Василь, 1896, Яблунівка, 8 сотня.

9.    Стрілепь Михайлюк Мар'ян, 1896, Острів, 8 сотня.

10.    Підхорунжий Кульчицький Павло, 1893, Русилів, 1 сотня.

11.    Вістовий Чучман Петро, 1897, Гумниська, 1 сотня.

12.    Стрілець Леськів Андрій, 1892, Кізлів, 3 сотня.

13.    Стрілець Якимів Василь, 1895, Кізлів, 1 сотня.

14.    Підхорунжий Постопюк Петро, 1894, Сторонибаби, Булавний відділ.

15.    Ст. стрілець Ладика Степан, 1894, Сторонибаби, 1 сотня.

16.    Підхорунжий Деркач Пилип, 1893, Сторонибаби, 3 сотня.

17.    Підхорунжий Іванців Василь, 1893, Сторонибаби, 7 сотня.

18.    Підхорунжий Тиктор Іван, 1896, Красне, 8 сотня.

19.    Стрілець Куренда Микола, 1894, Кути, 8 сотня.

20.    Стрілець Васьків Іван, 1893, Кути, Технічна сотня.

21.    Стрілець Габа Іван, 1895, Кути, Технічна сотня.

22.    Хорунжий Тучапський Іван, 1892, Переволочна, 7 сотня.

23.    Ст. стрілець Колтун Михайло, 1894, Задвір'я, 2 сотня.

24.    Стрілець Качалаба Іван, 1894, Задвір'я, Технічна сотня.

25.    Стрілець Мурський Іван, 1889, Задвір'я, Технічна сотня.

Богдан ЛИТВИН,

програміст, керівник Інтернет-центру Буської бібліотеки