Головна Історія За український Храм Волі

За український Храм Волі

Сьогодні, відзначаючи річницю Державної Незалежності, згадаймо відомих діячів, які творили цю Незалежність, ставши на смертельний бій з двома ворогами цивілізації. Виповнилося 70 років від важливої історичної події: 11-15 липня 1944 року в розпалі героїчної боротьби українського народу під проводом ОУН-УПА була створена Українська Головна Визвольна Рада (УГВР), яка стала верховним суверенно-державним представництвом української нації в боротьбі за національне і соціальне визволення, за свободу та незалежність. У тих важких роках Другої світової війни український народ стояв перед важким вибором: мусив або погодитися бути об'єктом політики двох імперіалістів, які вели війну за панування над Україною, або виступити, як незалежний і протиставний їм політичний фактор. Відважний виклик сильним світу цього зробила Організація Українських Націоналістів, яка очолила боротьбу під гаслом державної незалежности українського народу. Отож чому і для чого була створена УГВР, розповідає відома у Бущині особистість, довголітній автор «Волі народу», член Ради Середовища УГВР Василь з англійського міста Болтон.

Коли у вересні 1939 року сталінська орда неначе повінь залила західноукраїнські землі, у "Зверненні до Духовенства УГКЦеркви" Митрополит Андрей Шептицький написав такі слова: "Обернулася картка історії – настала нова епоха" …

Це була справді "Нова епоха". Це був початок до вибуху нової війни, не подібної до попередньої, ще так недавної. На арені цієї нової епохи з'явилися нові імперіалістичні потуги з нечуваними дотепер тоталітарними системами, сповнені зневаги до Людини і її Божих і людських прав, погорди до всього, що вважалося святим, не-нависти до Творця Всесвіту

– Бога, якому оголошено війну, щоб навіть ім'я Його вирвати із вселюдської сві-домости та перетворити вільну, величну і відчуваючу людину і цілі народи в бездушних рабів своїх нелюдських доктрин. Ця епоха ще не закінчена… (яскравим її прикладом є нинішня ситУація в Росії, де путінський режим перетворив власний народ в безмовних рабів).

У початкових роках цієї епохи відбувався процес, який історики створення УГВР називають її ґене-зою. Адже ніщо не виникає з нічого.

Ще жила свідомість минулого українського народу, Президент УГВР Кирило Осьмак, коли прозвучали слова: «Український народе! Революційним зривом, зброєю своїх найкращих синів ти здвигнув в 1917-18 роках на руїнах тогочасних імперіалістів, що тебе віками поневолювали, – храм волі – українську державу!». Це слова також Універсалу УГВР, який широко розповсюджувано в тисячах примірників, переписувано і передавано з рук до рук. Тому слід ствердити: були не тільки Універсали від І до ІУ-го! Був ще Універсал новітніх Визвольних змагань 1944 Божого року! Отож це і є тяглість в боротьбі за український ХРАМ ВОЛІ!

Попередили створення УГВР чимало інших процесів і подій, зокрема і те, що в боротьбу початкових самооборонних відділів стали численно включатися добровольці без уваги на свої політичні переконання, а населення спішило з моральною і матеріальною допомогою революційним організаціям. Тому логічно, що ініціативу завершення створення УГВР взяла в свої руки Українська Повстанська Армія.

Незважаючи на неймовірно несприятливі умови боротьби проти ворогів українського народу, УГВР зберігала національний її характер й цю боротьбу продовжувала вести ще десять років від часу свого створення як суверенно-національний суб'єкт у міжнародних відносинах.

З цього приводу один із засновників УГВР – як верховного органу українського народу – Мирослав Прокоп зауважив: «УГВР і керовананею організована боротьба українського народу другої половини 1940 – початку 1950 років стала історичним надбанням всього українського народу, його моральним і політичним капіталом. Разом з іншими попередніми здвигами і державно-політичними структурами в історії визвольної боротьби нашого народу вона творить тверде підгрунтя, на якому могло народитися теперішнє державне відродження українського народу».

І нині, коли знову доводиться боротись за національну державність, свободу і незалежність, пам'ятаймо про програмні цілі, постулати визвольної боротьби УГВР і жертви, які наш народ приніс в цій боротьбі.

А відзначаючи цей ювілей, пам'ятаймо, що першим і головним гарантом державности і свободи є наші збройні сили. І тому закликаємо всіх українців, як на Рідних землях, так і в діаспорі, проголосити цей рік Роком збірок і всебічної допомоги для Українських Збройних сил.