Головна Коротко Поверніться, лебеді, назад!

Поверніться, лебеді, назад!

200

Тепла зима подарувала мешканцям Волиці-Деревлянської і навколишніх сіл справжню красу – лебедів на воді. Ще й стількох! Близько півсотні величавих красенів-шипунів оселились зимувати на річці Західний Буг поблизу навісного містка. Пернаті розсікали водну гладь від грудня до березня і милували зір дорослих і малих. Сюди приходили не лише місцеві – з Волиці і Деревлян, але й з довколишніх сіл. Діти приносили харчі для птахів – хліб і кукурудзу, дорослі ж навіть брали їх у руки.

«Лебеді виявились майже  ручними, ішли до людей, бо звикли до "ласощів", – розповів нам мешканець Грабової, міс­цевий підприємець Петро Полі­тило (на знімку), якому вдалося зазним­кувати птахів кохання. «Найчас­тіше до шипунів навіду­вались у Різдвяні свята і вихідні, коли повертались із церков, – про­довжує п.Петро, – а для ма­лечі білокрилі красені стали справж­ньою потіхою, бо таке природне диво не в кожному зоопарку побачиш". І справді, лебеді-шипуни дуже гарні птахи. Їх величаві силуети стали окрасою зимової річки. Тут і сніжно-білі дорослі птахи, і сірі – молоді, які дещо схожі на гусаків. А один місцевий чоловік ствер­джує, що бачив навіть пару чор­них, це вже справді дивина.

Цьогоріч вода не замерзла, тому птахи почувалися у сусідстві з людьми досить затишно. Щоб дістати корм із дна, вони вико­ристовували довгу шию – го­дувалися донною рослинністю, недоступною для інших водо­плавних птахів. До речі, у глибокій воді, щоб дістатись до їжі, лебеді за­нурюються майже верти­кально до поверхні. В такому положенні вони можуть дотяг­тися дзьобом до рослин, які знаходяться на глибині одного метра. А голову можуть тримати під водою близько десяти се­кунд, при цьому безперервно їсти.

Але найбільше полюбляли волицькі пернаті їжу з рук. Петро Політило згадує цікавий факт: як тільки на одному з двох берегів з'являлись люди, ши­пуни тут як тут, немовби чекали, щоб їх пригостили.

Цьогорічна зима була при­хильною до птахів, які не по­летіли у вирій. Хоча дорослий лебідь потребує на день майже 4 кг їжі, та вочевидь рослинності на річці майже п'ятдесятку пер­натих вистачило. Та й люди підгодовували.

Так минули зимові місяці, а з приходом весни шипунів зали­шилось декілька. Дехто з сель­чан переконаний, що птахи вже почали гніздитись (хоча часом для створення гнізда орніто­логи називають квітень). Інші ж кажуть, що час від часу уночі було чути постріли. Можливо браконьєри злякали лебедину зграю і птахи подались у без­печніше місце. Та мешканці Волиці  сподіваються, що птахи кохання повернуться назад.

Ірина ГАЄВСЬКА