Тепла зима подарувала мешканцям Волиці-Деревлянської і навколишніх сіл справжню красу – лебедів на воді. Ще й стількох! Близько півсотні величавих красенів-шипунів оселились зимувати на річці Західний Буг поблизу навісного містка. Пернаті розсікали водну гладь від грудня до березня і милували зір дорослих і малих. Сюди приходили не лише місцеві – з Волиці і Деревлян, але й з довколишніх сіл. Діти приносили харчі для птахів – хліб і кукурудзу, дорослі ж навіть брали їх у руки.
«Лебеді виявились майже ручними, ішли до людей, бо звикли до "ласощів", – розповів нам мешканець Грабової, місцевий підприємець Петро Політило (на знімку), якому вдалося зазнимкувати птахів кохання. «Найчастіше до шипунів навідувались у Різдвяні свята і вихідні, коли повертались із церков, – продовжує п.Петро, – а для малечі білокрилі красені стали справжньою потіхою, бо таке природне диво не в кожному зоопарку побачиш". І справді, лебеді-шипуни дуже гарні птахи. Їх величаві силуети стали окрасою зимової річки. Тут і сніжно-білі дорослі птахи, і сірі – молоді, які дещо схожі на гусаків. А один місцевий чоловік стверджує, що бачив навіть пару чорних, це вже справді дивина.
Цьогоріч вода не замерзла, тому птахи почувалися у сусідстві з людьми досить затишно. Щоб дістати корм із дна, вони використовували довгу шию – годувалися донною рослинністю, недоступною для інших водоплавних птахів. До речі, у глибокій воді, щоб дістатись до їжі, лебеді занурюються майже вертикально до поверхні. В такому положенні вони можуть дотягтися дзьобом до рослин, які знаходяться на глибині одного метра. А голову можуть тримати під водою близько десяти секунд, при цьому безперервно їсти.
Але найбільше полюбляли волицькі пернаті їжу з рук. Петро Політило згадує цікавий факт: як тільки на одному з двох берегів з'являлись люди, шипуни тут як тут, немовби чекали, щоб їх пригостили.
Цьогорічна зима була прихильною до птахів, які не полетіли у вирій. Хоча дорослий лебідь потребує на день майже 4 кг їжі, та вочевидь рослинності на річці майже п'ятдесятку пернатих вистачило. Та й люди підгодовували.
Так минули зимові місяці, а з приходом весни шипунів залишилось декілька. Дехто з сельчан переконаний, що птахи вже почали гніздитись (хоча часом для створення гнізда орнітологи називають квітень). Інші ж кажуть, що час від часу уночі було чути постріли. Можливо браконьєри злякали лебедину зграю і птахи подались у безпечніше місце. Та мешканці Волиці сподіваються, що птахи кохання повернуться назад.
Ірина ГАЄВСЬКА
