Головна Культура Крути: молода кров

Крути: молода кров

273

Вшановуючи пам'ять загиблих героїв, які полягли за Україну від рук більшовиків на станції Крути, минулої неділі в Красненському НД за сприяння громадської організації "Зарваницька ініціатива" відбувся перегляд та обговорення документального фільму  "Крути: молода кров".

За що загинули під Крутами 290 молодих юнаків (саме така цифра звучала у фільмі) – членів студентського куреня військової школи ім.Богдана Хмельни­ць­ко­го, студентів Українського На­род­ного Університету, Київського університету ім.Св.Володимира, Кирило-Мефодіївської гімназії? – таке запитання поставили перед місцевою аудиторією організа­тори заходу. Чи ви­прав­дана була їхня смерть? Чому, знаю­чи, що проти 4-тисячної більшовицької армії у них шансів немає, вони все-таки вступили в нерівний бій? Запитання і як висновок: навіть під час роз­стрілу молоді хлопці співали гімн України і з його словами заги­нули. Ось нам приклад справж­нього героїзму представників тоді ще тільки-но народженої української держави.

У контексті цієї теми запи­тували і про інше: чому голова уряду Володимир Винниченко недооці­нив загрозу з боку Росії, не пого­дившись з Симоном Петлю­рою, і в такий напружений час розпустив армію УНР? І коли більшовицькі війська увірва­лись на територію України, їм просто не було кому чинити опір. Тому на смертний бій стали ці молоді хлопці. Як на­слідок, війська біль­шовиків були за­тримані на два тижні, що до­зволило виграти час. Керів­ництво УНР встигло ева­ку­ю­ва­тися з Києва, знайти під­тримку на заході і згодом вибити біль­шовиків зі столиці. Уже 19 бе­резня 28 героїв з почестями перепохо­вали на Аскольдовій горі в Києві. Радянська влада робила все, аби стерти будь-яку інфор­мацію про ці події. Де поховані інші, досі невідомо.

Події того часу дозволяють про­вести аналогію зі сучасністю, бо імперські настрої північного сусіда нікуди не зникли, анти­українські си­ли наступають на українську мо­ву, культуру. Останні факти щодо пере­кру­чування історії України на двад­цятому році не­залежності України. Яскравий та ганебний приклад – навіть з тестів зов­ніш­нього неза­лежного оцінювання вза­галі зникли імена таких істо­рич­них постатей, як Степан Бан­дера та Роман Шухевич.

Учасники висловили сум, що на таких заходах чомусь немає нашої молоді, яка мала б на та­ких прикладах вчитись патріо­­тизму. Переконаний, що такі фільми потрібно демонструвати у на­вчальних закладах району.

Богдан ГЛОВА,

 депутат районної ради