Головна Культура На Львівщині вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука

На Львівщині вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука

347

У селищі Красне біля меморіалу “Борцям за волю України” у неділю, 9 вересня, мешканці Бущини вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА, генерал-хорунжого Василя Кука, цьогоріч виповнюються 11-ті роковини смерті провідника націоналістичного підпілля.

Свій останній спочинок невтомний борець знайшов у рідному селищі Красне, куди за його заповітом тіло перевезли після смерті та віддали рідній землі поряд з братською могилою січових стрільців.

Близько тисячі людей прибули недільної днини до могили Василя Кука, аби вклонитися світлій пам’яті цього відомого провідника націоналістичного підпілля. Серед них: голова Буської РДА Петро Мороз і його заступниця Тетяна Сай, голова районної ради Богдан Глова та його заступник Роман Фурда, племінниця Василя Кука п.Ольга Приступа, селищний голова Красного Микола Чучман, представники ветеранських організацій ОУН та УПА, пластуни, воїни АТО, громадськість з усіх куточків району.

Розпочалися вшанування пам’яті щирою молитвою та панахидою, яку провели священики Петро Жукровський та Юрій Толочний.

Перед присутніми виступили голова Буської РДА Петро Мороз, голова Буської районної ради Богдан Глова, селищний голова Красного Микола Чучман та голова Буського Братства ветеранів ОУН-УПА Мар’ян Длугош.

У своєму виступі голова Буської райради Богдан Глова пригадав, як 11 років тому ховали у Красному легендарного земляка, Великого Українця Василя Кука, як тоді ішов рясний дощ, проте це не злякало велелюдну громаду. А уже 12 вересня 2010 року у селищі був посвячений пам’ятний знак на могилі видатному генерал-хорунжому.

Розповів Богдан Глова і про непросте життя Василя Кука, зазначивши, що ще у 1932 році після закінчення Золочівської гімназії Василь став членом Організації українських націоналістів, а вже у 1936 очолив Золочівський провід ОУН. Спочатку боровся з польською владою, а потім з радянською. В ОУН він себе скоро проявив і спочатку став членом проводу при Степанові Бандері, а пізніше був заступником Романа Шухевича. Відповідав за південно-східний напрямок. Та після загибелі Шухевича у 1950 році став головнокомандувачем УПА і проводу ОУН. Навіть особисто керував окремими боями УПА. Та у 1954 році його заарештовує КДБ і з цього часу почались роки таборів. Історик Богдан Глова наголосив, що радянська влада розуміла, якщо вона його вб’є, то це ще більше піднесе бойовий дух оунівців, а тому було вибрано методи компрометації, придумувались різноманітні листи, щоб скомпрометувати Великого командира, посіяти недовіру у побратимів. Це все Василь Кук витримав, тому пам’ять про нього повинна жити. Це приклад для всіх, а особливо для наших бійців на Сході України. Богдан Глова також звернув увагу на те, що у Красному одразу навпроти могили відкритий музей із вагомою композицією про нашого земляка, виставлені цікаві історичні документи, тому як історик радить учням та вчителям, особливо під час вивчення історичних подій тих років, обов’язково завітати до цього музею і виховувати наше молоде покоління на базі особистого життєвого прикладу таких постатей, як Василь Кук. Також Богдан Глова закликав громаду по завершенню Віче з вшанування нашого славного земляка, запалити на його могилі лампадки.
Завершилася акція виконанням всіма учасниками Державного Гімну України та спільним фото на пам’ять.