Головна Культура То скарб найдорожчий, криниця бездонна пізнання віків

То скарб найдорожчий, криниця бездонна пізнання віків

397

У Міжнародний день рідної мови у Буській  районній бібліотеці відбулося свято "Променій, рідна мово", в якому взяли участь заступники голови РДА Євген Кичурчак та райради Богдан Гринишин, керівник відділу культури Людмила Ціхоцька, учні Буської першої школи, бібліотекарі, працівники культури, члени Асоціації інвалідів. Вели урочистість Леся Вовк та Леся Цюпка. Бібліотекарі підготували книжкову виставку "Книги – мовні скарби", де чільне місце зайняли Біблія, Шевченків "Кобзар", "Русалка  Дністровая" "Руської трійці", "Енеїда" І.Котляревського тощо.

Мова є найбільшим скар­бом кожного народу, вона в історії українців завжди ві­дігравала особливу роль, – була основним чинником, що поєднував нас в один народ. Зі слова роз­по­чалось наше національне від­родження, яке увінчалось від­новленням ук­раїнської дер­жавності. Імпер­ські сили розу­міли, що Україна не буде упо­корена, доки живе українська мова. Тому лінгво­цид чинили сто­літтями. Жор­стоку політику вели польська, литовська, угор­ська шляхти, які руйнували школи, нищили друкарні та книгарні, пере­слідували інтелі­генцію. У царській Росії було видано понад півтораста указів, спря­мованих на нищення укра­їнської мови і культури, бо відали – допоки жива мова, житиме й народ.

І мова наша, попри за­борони, розвивалася з уст на­роду, вдо­ско­налювалась пое­тами й письмен­никами, які її возвеличували.

Наша мова – це живий зв'я­зок між тисячолітнім ми­нулим, сучасністю і майбутнім народу. Доки живе мова – живий наш дух, наша пісня, історія, релігія і дер­жава, єдність і однодумство.

Ведучі свята акцентували увагу на творчості Івана Кот­ля­рев­сько­го, його перше ви­дання "Енеїди" вийшло 215 років тому, Тараса Шевченка, котрий є осно­вопо­лож­ником ук­раїн­ської лі­тера­турної мови, Га­лицького Бу­ди­теля о.Мар­кіяна Шашке­вича, Лесі Україн­ки, Ліни Костенко та ін.

Учні Буської першої школи Софія Аліманова (9-Б кл.),  Софія Котович (11-А кл.), Анастасія та Юлія Гачкевичі (3-А кл.) декламу­вали вірші, власну поезію читала Оксана Роман, яка подарувала вишиту «Молитву». А на за­кінчення кожен з учас­ників за­лишив на аркушах паперу улюб­лений  афоризм про мову чи власну думку на захист рідної мови, – вийшов великий твір "Сло­во про мову". Ось деякі з вислов­лювань: "Я ук­раїнка і горджусь цим", "По­ста­вимо на покутті високу свічу Слова нашого – хай сіяє", "Рідна мова одна як сильна та міцна родина. Зберег­ти її зможе тільки кожен з нас – Українець", "Говорити україн­ською – це модно!", "Без укра­їнської мови не буде Ук­раїни", "Я живу Укра­їнською". Вписані там і крилаті фрази Д.Білоуса, Л.Кос­тенко, М.Рильського.

Лариса  ГАРАСИМІВ