Головна Культура В Олеському замку відбулись одинадцяті “Ольжині читання”

В Олеському замку відбулись одинадцяті “Ольжині читання”

340

У неділю, 24 липня 2016 р., у День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги, за організаційної участі Львівської  національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького і Творчої лабораторії «На межі» та підтримки голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина відбувся науковий семінарій «Одинадцяті «Ольжині читання». Про це повідомило видання Буський Репортер.

 Захід проходив в Олеському замку, на місці якого, за гіпотезою одного з організаторів заходу, можливо, колись був палац князя Олега, батька святої.
  Ідея регулярного проведення такого заходу виникла ще у першій половині 2000-х років, коли історик Ігор Мицько сформулював гіпотезу про походження княгині Ольги з города Пліснеськ (його залишки – величезний археологічний комплекс у сучасному селі Підгірці Бродівського району). Тоді львівського науковця підтримав директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький, який так сформулював мету та завдання читань:
   «…Метою нашого наукового зібрання є активізація міждисциплінарних досліджень Пліснеська – одного з найбільших градів Слов’янщини Х – ХІІІ ст. […]
  Назву конференції пов'язана з іменем рівноапостольної княгині Ольги, бо за найновішою гіпотезою свята походила з Пліснеська. Тому на майбутніх читаннях приділятимемо увагу її життєпису; релігії та культурі початкового періоду Київської держави; взаємозв’язкам найдавнішого фольклору слов’ян, народів Скандинавії та Німеччини.
Ми зацікавлені також у вивченні околиць Пліснеська, насамперед Підгорець, Олеська, Золочева, з їх пізньосередньовічними замками.
  За одинадцять років «Ольжиних читань» учасниками написано і опубліковано десятки статей, видано п’ять збірників матеріалів читань, створено інтернет-сайт «Пліснеськ – батьківщина княгині Ольги». Саме завдяки щорічній участі у роботі семінарію, доктор архітектури, професор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Диба сформулював гіпотезу про народження хрестителя Руси-України, князя Володимира Святославича у селі Будятичі біля княжого міста Володимира на Волині. У 2014 р. його дослідження було опубліковане окремою книгою «Батьківщина святого Володимира. Волинська земля у подіях Х ст.».
  На цьогорічних «Ольжиних читаннях» прозвучали доповіді у доволі широкому тематичному спектрі. Так історик і краєзнавець з Бродів Дмитро Чобіт оприлюднив своє дослідження про давньослов’янські топоніми з околиць Пліснеська.  Науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Світлана Федосєєва аналізувала версію змієборчої легенди з Володимира на Волині.  Працівник Музею «Олеський замок» Борис Шенгера розповів про зниклі поселення околиць Олеська. Юрій Диба ознайомив присутніх із своїм аналізом критики його досліджень у праці запорізького науковця В.Таланіна «Русская и русско-венгерская знать X-XV вв». Ігор Мицько розповів про фальсифікацію редактором «Повісті временних літ» місця народження княгині Ольги, з нашого Пліснеська на російський Псков. Керівник Творчої лабораторії «На межі», директор Телерадіокомпанії «Броди» Володимир Булишин говорив про роль мас-медіа та громадських ініціатив у популяризації історичних знань. 
  У обговоренні доповідей взяли активну участь працівники Музею «Олеський замок» та настоятель Пліснесько-Підгорецького монастиря Чину Святого Василія Великого о.Віктор (Батіг). 
  Організатори обіцяють незабаром опублікувати текстові версії матеріалів семінарію, зокрема на сайті «Пліснеськ – батьківщина княгині Ольги» (http://olga.namezhi.com.ua).