Головна Культура У Буському районі вшанували Бандеру на офіційному рівні

У Буському районі вшанували Бандеру на офіційному рівні

262

Сьогодні в приміщенні сесійного залу Буської районної ради відбувся захід приурочений пам’яті відомого українця, лідера національно-визвольної боротьби за Незалежність України Степана Бандери. Перед присутніми виступили керівники Буської РДА та районної ради. Зокрема історик за освітою голова Буської районної ради Богдан Глова здійснив історичний екскурс, розкривши сутність цієї великої постаті в історії України.

Так, голова райради наголосив, що аби зрозуміти як формувалась особистість Степана Бандери, потрібно глянути на постать його батька отця Андрія. Сім’я проживала в селі Старий Угринів (теперішній Калушський район Івано- Франківської області), тодішній Калушський повіт. В будинку Бандери збирались відомі учасники українського національного життя Галичини. Саме батько Андрій Бандера організовував українську владу в Калушському повіті під час становлення ЗУНР в 1918 році, голосував за Злуку ЗУНР та УНР будучи учасником делегації Української Національної Ради від Калушського повіту. Так формувався світогляд Степана Бандери.

У БУСЬКОМУ РАЙОНІ ШАНУЮТЬ БАНДЕРУ НА ОФІЦІЙНОМУ РІВНІ

Богдан Глова детально розповів про саме життя відомого провідника ОУН, а саме про навчання у Стрийській гімназії з 1919 по 1927 роки, де Степан Бандера вступив у скаутську організацію Пласт, про те, як майбутній провідник українського національно-визвольного руху хотів поступити в господарську академію в Чехословаччині, але польська влада не дала паспорта і тому це бажання стало нездійсненним. Голова райради зупинився на роках навчання на агрономічному відділі Високої Політехнічної Школи м.Львів. Перед дипломними іспитами Степана Бандеру заарештовують і ув’язнюють. Вже тоді він представляв ОУН та УВО. Окреслив історик і сумнозвісний Варшавський процес, під час якого 13 січня 1936 року Степана Бандеру звинуватили у вбивстві міністра внутрішніх справ Польщі і засудили до смертної кари, яку пізніше замінили довічним ув’язненням. Саме на цьому процесі Степан Бандера здобув авторитет серед побратимів, бо вів себе надзвичайно відважно, назвав себе громадянином України, розкрив програмні засади ОУН, офіційно визнавши себе її представником і надав детальну інформацію про голодомор у Східній Україні. Це була інформаційна бомба на той час. Коли Степан Бандера сидів у тюрмі, спецслужби радянської Росії 23 травня 1938 року убили провідника ОУН Євгена Коновальця і ОУН очолив Андрій Мельник. Та коли після таємної змови Гітлера і Сталіна після так званого Пакту Рібентропа і Молотова, коли таємно розділили Польщу, і розпочалась друга світова війна, з тюрми де сидів Бандера втекла адміністрація і всі в’язні вийшли на волю. Повернувшись у лави ОУН Степан Бандера разом з іншими побратимами, які також повернулись з тюрем, вимагав рішучих дій. Закінчилось це тим, що у 1940 році Бандера очолив ОУН, куди увійшли здебільшого молоді радикальні націоналісти. Богдан Глова наголосив, що одним з рішучих і радикальних їхніх кроків було те, що в самий розгар другої світової війни оунівці на чолі з Степаном Бандерою та його заступником по ОУН Ярославом Стецьком зайшли у Львів і у самім лігві німецької окупації оголосили Українську незалежну державу. Гітлер не міг це пережити, тож віддав наказ заарештувати Бандеру та його побратимів. З цього дня ГЕСТАПО отримало наказ знищувати оунівців. Бандеру відправили спочатку у Берлінську тюрму, а потім в німецький концтабір Заксенхаузен. Фашисти тиснули на провідника ОУН, щоб той відмовився від Акту про незалежність України і навіть закатували його двох рідних братів, але Степан не відмовився. Коли ж в 1944 році справи у фашистів пішли погано, Бандеру звільнили і пробували переконати його піти на співпрацю з метою організовувати опір радянській владі. Але і на співпрацю з Гітлером Бандера не пішов. Почав організовувати діяльність ОУН в еміграції, де ОУН була поширена не тільки у країнах Європи, а і в Канаді та США. В останні роки Степан Бандера жив в Мюнхені під прізвищем Штефан Попель. КГБ вела справжнє полювання на відомого українського провідника і 15 жовтня 1959р. завербований КГБ Богдан Сташинський убиває Степана Бандеру спеціально розробленим для цього пістолетом з ціанідом. Та вбивця зрозумів, що тепер КГБ полює на нього самого і здався та про все розказав. У 1961 Німецький Верховний Суд вбивцями визнає радянський уряд у Москві, а Богдана Сташинського, враховуючи співпрацю зі слідством, засуджують до 8 років тюрми. “Тому ми повинні пам’ятати та шанувати таку постать в українській історії, як Степан Бандера”, – наголосив Богдан Глова.

Також під час заходу присутні переглянули документальний фільм про Степана Бандеру. Підсумував усе вище сказане у своєму виступі голова Буського районного Братства ОУН-УПА Мар’ян Длугош.