Головна Листи У Буському районі за минулий рік зафіксовано 16 випадків захворювання на скарлатину

У Буському районі за минулий рік зафіксовано 16 випадків захворювання на скарлатину

538

За 2018 рік у Львівській області  зареєстровано 658 випадків захворювання на скарлатину, проти 410 випадків за  2017 рік, відмічаємо ріст захворюваності на 60,4%. Захворюваність серед дитячого населення становить 98,0% (645 вип.).

У Буському районі за минулий рік зафіксовано 16 випадків захворювання (показник на 100 тис. населення 34,5) проти 9  випадків за аналогічний період 2017 року (показник на 100 тис. населення 19,3), збільшення на 7 випадків, із найвищими показниками  у віковій групі 5-9 років  – 11 осіб  (69%). Від початку  звітного року на Бущині зареєстровано 15 випадків цієї недуги, найбільше у м. Буськ – 47% від загальної кількості. Спорадичні випадки цього захворювання реєструються в 5 населених пунктах району (смт.Красне, с.Мармузовичі, с.Боложинів, с.Тур’я, с.Журатин). Захворілі відносяться до наступних вікових груп: діти 1- 4 роки – 2 захворілих,  5-9 років – 8  та   10-14 років – 3 захворілих.

Для скарлатини характерна періодичність виникнення епідемічних ускладнень – 4 – 6 років та осінньо-зимиова сезонність. Останній підйом захворюваності  у районі відбувся у 2014 році, коли захворіли  11 осіб. В 99 % випадків скарлатини розвивається у дітей віком 2-10 років. Вважається, що до 10 років повинен сформуватися стійкий імунітет догемолітичного стрептокока групи А, який є збудником скарлатини. Дорослі, як правило, не хворіють на скарлатину, проте особи з ослабленим імунітетом можуть інфікуватися при контакті з хворим (загалом до 10 осіб в рік). Скарлатина – гостре, інфекційне захворювання, що проявляється ангіною, дрібно-крапчастим висипом, загальною інтоксикацією.

Основний шлях передачі скарлатини  – повітряно-крапельний.  Певну роль у поширенні скарлатини відіграє  контактно – побутовиий шлях передачі через спільні іграшки, білизну, посуд та інші предмети побуту.

Джерелом інфекції є хворий на скарлатину або іншу хворобу, викликану стрептококом (ангіна, назофарингіт, стрептодермія, бешиха). Небезпечними є і здорові носії інфекції (такими вважаються 20% людей). Хворий заразний з першого дня захворювання.

Інкубаційний період скарлатини становить 2-7 днів, але він може скорочуватись до 1 дня і навіть кількох годин або продовжуватися до 12 днів.

Сприйнятливість людини до скарлатини досить висока. Стрептококи стійкі в зовнішньому середовищі, зберігають життєздатність від декількох днів до декількох тижнів.

Симптоми захворювання проявляються досить швидко, буквально за першу добу – висока температура, головний біль, з’являється біль у горлі під час ковтання,  втрата апетиту, млявість, біль в животі, блювання. Вже протягом 1-2-го дня з’являється дрібний висип на шкірі. Він найчастіше локалізується на обличчі (носо-губний трикутник блідий), шиї, згинах кінцівок, збоку живота, на грудях і внутрішній поверхні стегон, а через кілька днів (від 2 до 7) починається великопластинчасте злущення шкіри – типове для скарлатини. Цей висип супроводжується сильним свербінням, тому багато хто сприймає його як алергічну реакцію на ліки, харчову алергію. Спостерігають яскраву гіперемію слизової оболонки глотки  і м’якого піднебіння («палаюча ангіна», «пожежа у зіві») з чіткою межею м’якого і твердого піднебіння, а також язика, який стає яскраво-червоним (синюшним), нагадуючи ягоду малини – симптом малинового язика. У розпалі хвороби виявляється збільшення печінки,  при тяжких формах – і селезінки а також зміни з боку серця вперше описані Н.Ф.Філатовим під назвою скарлатинового серця.  Протягом 14-22 днів людина остаточно одужує.

Дієвим методом лікування даної хвороби є антибактеріальна (анти стрептококова) терапія, проте лише лікар повинен їх призначати. Специфічна профілактика скарлатини ще не розроблена. Попередження поширення захворюваності скарлатиною досягається неухильним дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в дитячих закладах та правил прийому дітей у колективи після тривалої відсутності:

– раціональне наповнення груп;

– дотримання групової ізоляції;

– проведення щоденного ранкового прийому дітей, який передбачає недопущення в колектив осіб з проявами гострих респіраторних вірусних інфекцій. Виявлених хворих ізолюють  від колективу на 12 днів;

– перехворілих  дітей  на скарлатину допускають у колективи через 22 дні від початку захворювання;

– якісне вологе прибирання із застосуванням миючих та дезінфікуючих засобів, які повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від   3 липня 2006 року № 908; провітрювання приміщень, миття посуду та іграшок;

– неухильне дотримання правил особистої гігієни.