Головна Листи Вітчизняна медицина – реформа чи геноцид?

Вітчизняна медицина – реформа чи геноцид?

226

Те, що вітчизняна медицина потребує змін, ні в кого не викликає сумніву, як і те, що зміни мають бути системними та проводитися в інтересах громадян. Але як це правильно,  безболісно та швидко зробити, ніхто не знає. Тож що, врешті, криється за самим поняттям "реформа", що конкретно відбуватиметься та за які кошти, – у розмові з головним лікарем Буської ЦРЛ Зіновієм Курієм, головою районної ради Володимиром Замрозом та районним депутатом Богданом Гловою.

Будь-які рефор­ми ніколи не сприймаються одно­значно, і це закономірно: одні звикли жити у старому, аніж у новому та не­знаному. Бо не зав­жди нове кра­ще. Інші ж за те, аби лікувальні послуги стали якіснішими. Проте всі, в тому числі і сьо­годнішні наші співрозмов­ники, дійшли єдиної думки: добрий господар десять разів подумає, аніж руйнувати дім, збереже все те, що добре і зручне, а під час його відбудови неодмінно вкладе додаткові кошти, які повернуться сторицею.

Реальність – на реформу ме­ди­цини держава не виділила жодної ко­пійки – все повинні "витягнути" на собі місцеві бю­джети (що й робили, і роб­лять донині). Як уже писала "Воля народу" (див. "ВН" від 28 лютого №9), контрольна цифра Кабміну на галузь медицини не забез­печувала навіть заробітної плати медпраців­никам, не говорячи про закупівлю сучасного об­ладнання, медикаментів.

– До прикладу, у 2012 р. по Бу­ському району була доведена конт­рольна цифра КМУ на галузь охорони здоров'я – 24128,4 тисячі гривень, – коментує Богдан Глова. – Щоб збе­регти медза­клади, Буська райрада, перероз­поді­ливши кошти між бюджет­ними галузями, додала ще 3509,10 (27637,5). Цього року контрольна цифра Кабміну ще менша – 23577,8 тис.грн – ра­йонна рада затвердила 24877,8. Про те і ця сума не забезпечує не лише нормального функціону­вання медицини, а й оплату за­хищених статей – зарплата, енергоносії.

Питається: про які тоді пер­спек­тиви в реформуванні охоро­ни здоров'я сьогодні можна говорити? Виявляється і перс­пективи є, і гроші будуть. Зокрема, відділ еко­номіки та бухгалтерської звітності департа­менту охорони здоров'я ЛОДА роз­робив заходи оптимі­зації ви­трат та мережі бюджетних установ на 2013 р., згідно яких заплановано ско­ротити мережу на 400 тис.грн, а ліжковий фонд – на 837 тисяч. В сумі – 1 млн. 237 тис.грн – саме стільки потрібно районній ме­дицині, аби втрима­тися «на плаву». Тож спо­діватись на те, що все пройде тихо-мирно – не варто, під час опти­мізації неминучим є звільнення частини працівників, – а це бо­лісний про­цес, взяти хоча б спробу закриття очного від­ділення Красненської лікарні.

– Що ж криється за по­няттям  «реформа»?

– Якщо коротко сформу­лювати її ціль, то це чітке роз­ме­жу­вання видів надання медич­них послуг за рівнем їх склад­ності, – говорить Зіновій Курій. – Най­ближче до населення при цьому повинна залишатися первинна медицина – амбула­торно-полі­клінічна, далі йтимуть етапи спе­ціалізації. У нас же – все по-ста­рому. Районні лікарні й понині фінансуються за кіль­кістю ліжко­місць. Така форма давно за­старіла: світ фінансує медичну послугу, ми – ліжко­місце, порож­нє чи зайняте – без різниці. До то­го ж треба дивитися правді у вічі: наші сільські дільничні лікарні давно набули функцій не медич­ного, а швидше соціального закладу, бо чимало їх пацієнтів там, приміром, мають змогу перезиму­вати в теплі. Лікар­ня ж має лікувати.

– Район може позбутися сільських ФАПів, амбулаторій?

– Таке вирішуватимуть органи місцевого самоврядування. Ска­жу одне: у 8 населених пунктах району, в яких проживає до 300 чоловік, є ФАПи. До прикладу – Стовпин, Гута, Русилів – 170–180 людей. То невже ми такі багаті, щоб "смітити" грошима, утримуючи там такі заклади? Реальніше "підтягнути" до сучасного рівня одну-дві базові лікарні в районі, аніж розпорошувати оте все затратне начинання на кілька  невеличких  і віддалених.

Оце, мабуть, і є однією з най­бо­лючіших і соціально вразливих проблем. Особливо у віддалених селах. Як відомо, місцеві гро­мади із втратою своєї маленької "рятуваль­ниці" змиритися не хочуть, і в аргу­менти реформа­торів, що хворого з села "швидка допомога" довезе в нормативно визначений час – за 20 хвилин – до краще оснащеного лі­куваль­ного центру, не вірять. Адже хто не знає наших доріг, транс­портних проблем? Тому закриття кож­но­го сільського медзакладу сприй­мати­муть як особисту біду. Хоча Зіновій Курій переконаний, що гро­ші треба ощадно витра­чати і згоден з ідеєю  реформи: доціль­ніше відмовитись від неза­пов­нених дільниць, що лише  "ви­тягують" бюджетні кошти.

– Не зайве розповісти про основні зміни, які готуються?

– У цьому році продовжу­ватимемо розвивати сімейну медицину; на базі Бу­ської, Оле­ської, Красненської по­ліклінік будуть створені цент­ри пер­винної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), до складу кожного з яких увійде амбула­торія, консуль­тативно-діагнос­тичний центр та відділення сі­мейної медицини. В консульта­тивно-діагностичному центрі діятимуть рентген, ла­бораторія, функціональна діаг­ностика й УЗД, – консуль­тувати­муть пси­хіатри, хірурги, неврологи, оку­лісти, ЛОРи. В амбула­торіях та відділеннях працюва­тимуть сімейні лікарі, які нада­ва­тимуть медичну допомогу в умовах амбу­латорій чи за місцем проживання.

– Чи готовий наш лікар до того, аби стати сімейним?

– Якщо він десяток років був терапевтом чи педіатром, а в інституті вивчав і суміжні спе­ціальності, то після шестимі­сячної спеціалізації, вважаю, буде готовий. Візьміть, до при­кладу, сільського лікаря – він уже нині є фактично сімейним, адже в нього й спеціалістів близько немає. До речі, за даними сві­тової статистики, 80% захво­рювань, які є в людей, може лікувати саме сімейний лікар. На сьогодні в районі вже маємо 10 таких лікарів, а до 2020 р. пере­кваліфікуються практично всі терапевти та педіатри. Якщо лікар хоче працювати, то зму­шений буде вчитися, від того па­цієнтам лише користь.

Отож за кілька років нас обслу­говува­тимуть не звичні лікарі, які лікують окремо дітей і дорослих, а сімейні, "швидка" при­їжджатиме не пізніше, ніж через 20 хв. в будь-яке село, у місті – через 10 хв. – все це повинно стати реальністю медичної ре­форми. Але чомусь в це пацієнти та й медики не дуже хочуть вірити.

Своїм баченням щодо "ліку­вання" медицини поділився і голова Буської районної ради Володимир Замроз:

– Медична реформа, на мою думку, – це руйну­вання системи охо­рони здоров'я. Масово закри­ваються  лікувальні установи, ско­рочуються ліжка, залишаються без роботи меди­ки, а жителі – без медичної допо­моги.  Уряд на чолі з Президентом України Віктором Януковичем, Прем'єр-міністром Миколою Азаровим роблять гено­цид ук­раїн­ського народу. Таке вра­ження, що хочуть скоротити насе­лення до мінімуму через відсут­ність медикаментів першої  не­обхідності, надання кваліфікованої стаціонарної меддопомоги, а тими, які зали­шуться, маніпулювати. Нічого доброго україн­цям не слід чекати, допоки не відбу­деться зміна не лише в урядових кріслах, а й всієї державної системи. Але повернімось до того, що маємо.

Я за те, щоб бюджетні кошти використовувались еко­номно та розсудливо, але є моменти, коли потрібно діяти виважено, аби не зашкодити. Тож невже 1 млн. 237 ти­сяч можна отримати лише шляхом оптимі­зації? Особисто я бачу два ви­ходи, як можна на­правити  кошти в по­трібне русло: шляхом енерго­ефективності зменшити затрати на енергоносії (районні лікарні в опа­лю­вальний сезон витра­чають понад міль­йон гривень); в лікарнях працює багато пен­сіонерів, котрим за 70 років – думаю, що коментарі зайві. Ось і набереться необхідна сума, обминаючи болючу оптимі­зацію. Але цього потрібно хотіти.

Інна ПАЛАМАР