Головна Листи Що ж це хвороба така трихінельоз?

Що ж це хвороба така трихінельоз?

585

У щоденних клопотах, готуючи та купуючи різноманітні м’ясні делікатеси, все ж таки не варто забувати і про своє здоров’я. Адже такі на вигляд свіжі та апетитні шинки, ковбаски, виявляється, можуть стати причиною дуже небезпечного захворювання – трихінельозу.

Трихінельоз – це дуже небезпечне захворювання, збудником якого є глисти роду трихінела. Хворіють на трихінельоз як дикі м’ясоїдні тварини – кабани, вовки, лисиці, ведмеді, куниці, борсуки, щурі та інші, так і свійські тварини – свині, собаки, коти, нутрії, а також і люди. Дикі тварини заражаються при поїданні трупів та туш інших звірів, домашні тварини – через поїдання мишей, пацюків, а також післязабійних відходів. Збудник трихінельозу постійно циркулює в популяції диких тварин. Свійські тварини стають носіями цього збудника, як правило, після поїдання ними заражених гризунів. Зараження людини відбувається тільки при вживанні в їжу сирого та недостатньо термічно обробленого м`яса інвазованих тварин свійських (свині) чи диких (кабани). Хвора людина для оточуючих є епідемічно безпечною. Для того щоб отримати важке захворювання, достатньо спожити 10-15 г трихінельозного м’яса. Після споживання ураженого м`яса до перших ознак (ікубаційний період) проходить від 5 до 45 днів. Трихінели стійкі до дії несприятливих чинників. За температури – 12 Со зберігають життєдіяльність близько 2-х місяців, – 15 – 20 Со – 20 днів. У солоній і копченій шинці можуть жити понад 1 рік. При варінні шматка м`яса завтовшки 8 см трихінела гине лише через 2-2,5 години. Трихінели живуть у людини в складках слизової оболонки дванадцятипалої та тонкої кишки. Потім личинки з кров`ю мігрують у смугасту м’язову тканину, мозок, міокард, легені, де поступово закручуються у спіраль і покриваються оболонкою. У такому стані личинка живе багато років. Першими ознаками хвороби є інтенсивний м`язовий біль, підвищення температури тіла, висип із свербежем шкіри, набряк повік, обличчя, кінцівок спостерігається у першій стадії. У подальшому уражаються легені (кашель, хрипи), серце (тахікардія, зниження АТ, глухість тонів), хворого турбує біль у животі. При важкому перебігу хвороби спостерігається менінгіальний синдром. Діагностувати трихінельоз може тільки лікар на підставі результатів клінічного обстеження, даних епіданамнезу, результатів лабораторних досліджень. Порушення правил торгівлі м’ясом та м’ясопродуктами без проведення ветсанекспертизи створює умови для несприятливого прогнозу та поширення цього захворювання. Профілактика трихінельозу людини спрямована на попередження зараження свиней трихінельозом і передачу інвазії через свинину та м`ясо диких тварин, а також сирокопчених м`ясних продуктів. Не можна допускати, щоб свині поїдали трупи гризунів та інших диких тварин. На території ферм, боєнь є обов`язковим проведення заходів дератизації (боротьби з гризунами). М`ясо свиней, що надходить в продаж, повинне проходити дослідження на наявність трихінел. Щоб запобігти захворюванню, слід пам’ятати наступне:
· при забої домашніх свиней або диких тварин на полюванні, м’ясо можна використовувати для харчування тільки після проведення ветсанекспертизи;
· не купуйте м’ясо та м’ясопродукти в місцях не пристосованих для цього (на стихійних ринках) без супровідних документів, які засвідчують його якість і безпеку;

· не вживайте в їжу сире, напівварене, напівкопчене або напівзаморожене м’ясо;

· при виявлені м’яса ураженого трихінелами, його обов’язково знищують шляхом спалювання;

· не можна використовувати уражене трихінельозом м’ясо як корм для домашніх тварин;

· при приготуванні м’яса піддавайте його термічній обробці: добре проварюйте або просмажуйте.

· потрібно пам`ятати, що сало з прошарком м`яса може бути інвазоване трихінелами, причому соління не вбиває трихінел. Дотримучись цих заходів ви збережете своє здоров’я, своїх рідних та близьких вам людей!