Головна Освіта Урок Гідності не вдався, або чому очільник Буської РДА переплутав святе з...

Урок Гідності не вдався, або чому очільник Буської РДА переплутав святе з грішним?

305

Відкритий лист голові Буської РДА Петру Морозу
Шановний Петре Степановичу!

Звертається до Вас вчитель гімназії ім.Є.Петрушевича Світлана Друзь. Насамперед хочу подякувати Вам за оцінку моєї педагогічної діяльності та за подарунок до дня свого народження, який я отримала за Вашою вказівкою з рук очільників відділу освіти РДА у вигляді наказу про відсторонення мене від роботи. Ви напевно здивуєтесь, але я дійсно дякую, бо після цього я у свій 51 рік нарешті зрозуміла, що майже півстоліття дивилася на світ через рожеві окуляри.
    Під час зустрічі у РДА, яку було призначено мені, директору навчального закладу та керівнику відділу освіти, Ви дуже хвилювались з того приводу, що пізніше за всіх дізналися про конфлікт у гімназії. Я, відверто кажучи, була подивована, оскільки 28 серпня на нараді директорів шкіл та голів профспілок Ви сказали, що знаєте все, що відбувається у районі, нагадавши нам про свою колишню посаду і фах (йдеться про час роботи в міліції). Я простодушно повірила і втішилася (з дитинства пам'ятаю "наша міліція нас береже"). Тобто, на момент нашої зустрічі у РДА Вам мало б бути відомо, що у гімназії двічі побував наряд міліції, що частина учнів 11 класу "страйкує", не відвідуючи уроки біології і хімії, все це відбувається під керівництвом групи батьків, які кожного разу перед моїми уроками приходять на 2-й поверх навчального корпусу школи і стають навпроти дверей класу, майстерно контролюючи і координуючи поведінку дітей у потрібному для них напрямку. Добре, нехай Вам про це не доповіли вчасно ті, хто мав це зробити. В ході зустрічі Вам було повідомлено нову і деталізовано відому вже інформацію, ми Вам залишили цілий пакет документів, і я ДУЖЕ (пам'ятаєте? ДУЖЕ!) просила Вас ознайомитись з цими документами. Але у Вас домінувала одна думка: як сталося, що Ви про це дізналися найпізніше. Ви не акцентували увагу на причинах конфлікту. Це мене насторожило, бо ж як можна вирішити конфлікт, якщо не знаєш глибинних причин його зародження. Тому один з документів я все-таки Вас попросила прочитати (подаю фрагмент).
      Вважаю, що насправді незадоволення учнів, батьків та деяких педагогів пов'язане з тим, що:
 1). навчаю і оцінюю учнів незалежно від того, чиї вони діти; до дітей вчителів, лікарів, бізнесменів, «VIP -персон», представників влади тощо ставлюся у своїй педагогічній діяльності так само, як і до всіх інших;
  2). на зовнішній тиск щодо «покращення» оцінок окремим учням не реагую;
 3). на прохання займатися додатково (за відповідну плату) з окремими учнями з метою «підготовки» їх до контрольних робіт відмовляю; 
  4). списування не допускаю;
 5). переписувати контрольні чи інші перевірні роботи («на кращу оцінку») не дозволяю;
  6). намагаюсь об’єктивно оцінювати знання учнів;
  7). хабарів не беру (в жодному вигляді).

Прочитавши це, Ви сказали, що у вас така ж позиція. Я повірила.
Отже, за результатами зустрічі Ви знали наступне: 
 – скарга батьків на мої дії як вчителя надійшла директору 28 травня (це був ОСТАННІЙ навчальний день 2014-2015 н.р.), звертаю увагу на це, бо перевірити, в чому мене звинувачували (моральне і психологічне знущання), на канікулах було технічно неможливо; 
 – 08 червня я взяла участь у розмові з батьками-підписантами скарги з їх ініціативи, під час цієї зустрічі батьки принижували мене як вчителя, намагалися виставити мене психічно хворою людиною; така поведінка батьків призвела до того, що я написала заяву на ЗВІЛЬНЕННЯ з посади вчителя (додам, що ці люди не приховували своєї радості у зв'язку з цим);
– після поширення даної інформації серед учнів, працівників закладу, мешканців Буська, мене підтримали багато людей, закликаючи відстоювати свою позицію. Я прийняла рішення залишитися на посаді;
– директор школи у належний термін дала відповідь батькам-підписантам скарги про відсутність на той момент підстав для усунення мене від викладання у 11 класі;
– відразу після цього в мережі Фейсбук стартувала брутальна кампанія по дискредитації мене як вчителя: була створена фейкова сторінка "Світлана Друзь-Справедлива", з якої велися діалоги нібито від мого імені, з метою сформувати враження про мене як людину з психічними відхиленнями; активну участь у тролінгу брала, зокрема, сторінка "Ірина  Карпчук";
– у зв'язку з вищесказаним, я подала заяву у прокуратуру Буського району з проханням встановити автора (авторів) фейкової сторінки та притягнути їх до відповідальності; тоді ж і там же я консультувалася щодо правомірності встановлення відеореєстратора (не прихованого!)  з метою аналізу своєї роботи як вчителя та захисту від навмисного перекручування інформації з уроку деякими учнями; 
– після зникнення фейкової сторінки Ірина Карпчук перенесла обговорення на свою сторінку у Фейсбук; там періодично  упродовж липня-серпня з'являлися пости і коментарі, що виставляли мене у негативному світлі;
– після початку нового навчального року група батьків і учнів робила все (у тому числі "вишукані" провокації) для того, аби унеможливити вивчення проблеми, якщо така є, зокрема, серед причин  "страйку" учнями були названі присутність директора та психолога на уроках (!), тобто тих людей, які  мали б не допустити "знущання" над учнями (про ці деталі Ви мали бути повідомлені уже після нашої зустрічі).

Петре Степановичу, Ви це знали! І після цього Ви  "почули учнів", які "розповіли про численні приниження з боку своєї викладачки"??? Тобто, якщо я правильно зрозуміла, Ви вважаєте себе експертом, який має повноваження відсторонити вчителя від роботи лише на тій підставі, що діти щось розповіли? Чи не поплутали Ви свої повноваження, пане голово РДА? Чи не Вам як колишньому працівникові міліції має бути відомо, що є спеціальні методики, які дозволяють успішно маніпулювати думкою окремих людей і груп, а особливо легко – думками і переконаннями ще несформованих у соціальному і психологічному плані особистостей? І не Ви, а відповідні фахівці, достеменно вивчивши ситуацію, мали б зробити висновки. Але прослідковується цікава річ – ні "молоді громадяни", ні їх батьки, ні керівництво РДА не поспішало просити на допомогу фахову комісію з області. Дивно, правда? 
   Ви справді вважаєте, Петре Степановичу, що у Вашому кабінеті  "15 випускників Буської гімназії провели своєрідний урок на захист власної гідності"? Я Вас розчарую:
  1). 15 випускників гімназії (до речі, попросіть СВОГО  редактора Миколу Іванціва вивчити правильну назву нашого навчального закладу), перебуваючи у Вашому кабінеті, банально прогулювали уроки, зокрема урок історії. Адміністрація закладу не була повідомлена про те, де перебувають учні. Тобто – це прогул! Хіба не можна було зустрітися з Вами у вільний від навчання час?
   2). Ці  "молоді громадяни"  обдурили своїх однокласників (тих, які не піддалися зомбуванню, і нормально відвідували мої уроки від початку року), сказавши, що йдуть на медогляд. Для чого було обдурювати, якщо вони йшли до Вас на  "урок по захисту власної гідності" , це ж так пафосно і шляхетно звучить?
 3). У присутності  "молодих громадян" , батьків, районних ВЛАДОМОЖЦІВ ( ну і вміє ж пан Іванців підбирати слова!) один з батьків – координаторів цього дійства публічно визнав, що це він порозкладав на підвіконнях школи, а також приклеїв на двері мого кабінету листівки "Обережно! Друзь!" з метою поспостерігати за моєю реакцією і в надії на те, що я подам до суду. На той час моя заява  щодо встановлення особи, котра вчинила це, була зареєстрована в міліції. Як Ви думаєте, Петре Степановичу, який вплив на формування молодого громадянина міг мати цей пікантний елемент "уроку гідності"?
 4). І, найголовніше, Ви підтримали  "позицію учнів, які бажають єдиного – вчитися в нормальній обстановці" . Не смію питати, а що Ви мали на увазі під нормальною обстановкою? Можливо, відсутність елементарного контролю з боку вчителя  за процесом навчання і результатами навченості, а з вчителем батьки "домовляться"? Чи  можливість пропускати уроки і в цей же час відвідувати приватні заняття у репетиторів, а з вчителем батьки теж "домовляться"? Напрошується відповідь – це обстановка ВСЕДОЗВОЛЕНОСТІ для учнів, у якій вчитель є чітко керованим ззовні.
    Вибачте за відвертість, але Урок Гідності не вдався. Натомість був тріумф брехні, цинізму і несправедливості. На Вас як ВЛАДОМОЖЦЯ  лягає особиста відповідальність – Ви публічно благословили НЕПРАВДУ, Ви показали цим дітям, що можна досягти своєї мети, використовуючи брудні методи. Про батьків уже не кажу, їх пізно виховувати. 
    Що змусило Вас прийняти таке рішення? Неформальні стосунки з деякими батьками, можливо пов'язані з бізнесом чи з Вашим перебуванням на інших посадах? Намагання якнайшвидше "сховати" конфлікт, щоб вище керівництво "не насварилося"? Бажання заробити дешевий авторитет і показати "хто тут начальник"?
    Ваше рішення завдало серйозного удару по вчительству всього району – по педагогах, які знають свою справу і роблять її добре. Цим розпорядженням Ви послали чіткий месидж "ось що чекає на кожного з вас, якщо не захочете прогинатися під ВПЛИВОВИХ батьків і виконувити будь-які забаганки дітей".  
    Коли Вас призначали на посаду голови РДА, багато людей виступали проти цього призначення (Ви це знаєте, і знаєте чому). Я ж тоді подумала, що кожна людина в будь-який момент життя має право почати все з ЧИСТОЇ СТОРІНКИ, і це міг би бути для Вас шанс застосувати свої позитивні якості і досвід для будівництва нової України. Зараз із жалем мушу констатувати – не вийшло…
      Рано чи пізно кожен з нас буде відповідати за свої вчинки перед Богом і людьми.
Усе ж з повагою Світлана Друзь,  
вчитель вищої категорії, вчитель-методист

P.S.  Спочатку хотіла поспілкуватися з Вами конфіденційно, проте після публікації  М.Іванціва  "Дітей нарешті почули"  ("Воля народу") зрозуміла, що це має бути публічний формат. 

Від редакції Буського порталу: Редакція готова оприлюднити відповідь П.Мороза на відкритий лист від С.Друзь.
   А тим часом у соціальних мережах активно обговорюють шкільний "трикутник": вчитель-учні-батьки.
   Любов Ціхоцька Огороднік:
   – Перебільшення повноважень вчителями – відбувається чи не у кожному класі шкіл… Стикаюся з цим також… Але є й інша сторона медалі – діти також далеко не ангели, і як правило теж перевищують міри дозволеності…і то ще й як!!!! Послати вчителя на три букви!!! Як? Запросто!!! З цим теж стикаються 100 вчителів…і як з цим боротись, як виховати чи перевиховати такого учня????пропускання уроків, невиконання домашнього завдання, знаючи своі права , учень каже : "а я так хочу і що мені зробите???" Ситуація учень – вчитель, палка з двома кінцями. Головне, щоб захищаючи своіх дітей, ми ненароком не принизили самого вчителя, бо діти закінчать школу, а педагогу працювати… Будьмо розумними і толерантними..
Bogdan Lytvyn: 
   – До речі, вчителька навчалась у аспірантурі, любить читати. Син кілька місяців перебуває в АТО. Батько- будівельник, зодчий ще у 1997 році намагався використовувати Інтернет для потреб місцевої будівельної індустрії. Дуже сумніваюсь, що з таким послужним списком вона хотіла зробити для Буська, щось протилежне тому, що зробили свого часу Шашкевич, Петрушевич, Чачковський, Шнайдер, Свєнціцький,Боцян … Іван Іванович, Дзьоба, Рожик. Тому, створивши нашим дітям комфортні умови для навчання, не забуваймо про наших сучасників. Бо життя коротке, як територія нашого району від Підлисся на сході до Новосілок на заході.
Olga Kozak :
   – Отже, у цьому класі навчається мій син Козак Роман з 9 класу. Я жодного разу від нього не чула негативних відгуків про роботу вчителя Друзь. Повторю-жодного. Навпаки – лише зацікавлення до свого предмету,навіть мені,медику за освітою,він розповідав багато цікавого. ДПА в 9 класі мій син склав з відмінною оцінкою.,більше того – найбільше позитивних оцінок було саме з предмету,що викладає вчитель Друзь. Може тому, що на уроках у неї не можна списувати і до цього екзамену діти були ретельно підготовлені? Тому в даному конфлікті я зайняла окрему позицію. Але коли дітей змушують брехати своїм однокласникам,і коли в – 11класі? Коли ці діти йшли в РДА, то збрехали іншим однокласникам, що йдуть на медогляд. Так робити правильно? І голова батьківського комі тету теж нікому не повідомила, хоча при будь-яких інших подіях завжди поводиться дуже активно дзвінки, смс. Якщо люди хочуть відстоювати свою гідність,то чужою можна нехтувати?
Lilya Kuzminska:
   – Я здивована, Друзь була і моєю вчителькою,коли я навчалась в ЗОШ 2, ніякого негативу я не помічала, навпаки, мені будо дуже цікаво на уроках "крою та шиття".
Mariya Lionenko: 
  – А мене в ЗОШ 2 Світлана Зіновіївна навчала ще й хімії. Це був чи не найулюбленіший урок у всього класу. Завжди ретельно підготовлений вчитель, цікаві методи роботи, які нам дуже подобалися, не кажучи вже про роздатковий матеріал і наочність, з чим наприкінці 90-х було скрутно (бо комп'ютери лише входили в наше життя). Пам'ятаю також цікаві консультації для бажаючих (хоча мушу сказати, що ці консультації відвідували практично всі учні, оскільки було дуже цікаво!!! ) – тепер розумію, яка велика праця вчителя за цим стояла!!! Також ніколи не забуду екскурсії, які проводила педагог для нас ( не будучи нашим класним керівником). Особливо в пам'яті закарбувалася екскурсія на склодзеркальний завод "Райдуга", що у Львові. Тоді хімію ми могли побачити в дії! Зараз дякую долі, що маю можливість працювати разом з Сітланою Зіновіївною!
Marta Dmytruk: 
 – Це все так смішно) можна сценарій фільму писати) знаєте, дорогі батьки не робіть своїм дітям такої "ведмежої послуги". Тому що "нашістачити" це не є розв'язанням конфлікту. Повірте в їхньому житті завжди будуть люди, з якими будуть конфлікти, які іх будуть не любити і т.п. І втікати від цих проблем чи "шістачити" це не вихід. До кожної людини завжди можна знайти підхід) треба тільки постаратися і захотіти. А чому ніхто не казав щось типу "викладач не давав дітям хороших знань з цих предметів" а " медалістів зрізали" ну так це "вагома" причина)
Iryna Sheremeta:
  – Знаю Світлану Зіновіївну не як вчителя, а як людину. Але в людях наче розуміюсь… Це мудра, добра, чуйна жінка та матір. Вважаю, якщо людина хороша, то така вона й в роботі. Мені пощастило побувати з нею на Підлиській горі і в форматі живого спілкування я дізналася багато нового, з чого зрозуміла, що вона живе своєю роботою. За що дуже вдячна їй. Світлано Зіновіївно, підтримую Вас. А учням з досвіду хочу сказати, що медаль не завжди відображає ваші знання.