Головна Право Відплата повинна наздогнати всіх катів

Відплата повинна наздогнати всіх катів

272

З Литви надійшла новина, яка має важливе значення для Західної України, та й держави в цілому. За рішенням Апеляційного суду у Вільнюсі колишній співробітник держбезпеки СРСР 84-річний Вацловас Кояліс повинен провести півроку в місцях позбавлення волі за участь у депортації литовців до Сибіру в роки після Другої світової війни.

Раніше повідомлялося, що Клайпедський окружний суд в 2011 році засудив екс-чекіста за вчинені ним злодіяння до штрафу в 3,9 тисячі літів (близько однієї тисячі євро), проте прокуратура оскаржила вирок, визнавши його занадто м'яким.

Відомо, що за останні роки в Литві неодноразово виносилися вироки щодо учасників депортацій більш ніж півстолітньої давності. При цьому литовські суди були досить милосердні: у багатьох випадках підсудним не призна­чали покарання у вигляді по­збавлення волі з причини їх по­хилого віку. Втім, у деяких випадках прокурорам вдавалося домогтися посилення вироку. Так, у 2008 році колишній співробітник міліції, 80-річний Зігмантас Дубосас був засуджений на п'ять років в'язниці за участь у переселенні жителів Литви до Сибіру в 1949 році.

Литва подає українцям хо­роший приклад, як треба обхо­дитися з катами народу неза­лежно від того, скільки часу минуло після їх злочинів. У Кримінальному кодексі цієї не­великої прибалтійської країни є стаття про насильницьке пере­міщення осіб проти їх волі – цей злочин вважається тяжким і карається позбавленням волі на строк від 5 до 15 років.

В українському криміналь­ному законодавстві нічого по­дібного наразі немає. А чому? Невже всіх катів НКВС (КДБ) і їх пособників вже наздогнала відплата? Варто новообраним народним депутатам ініціювати відповідні зміни на законо­давчому рівні: особи, які вчинили злочини проти людства, повинні понести заслужене покарання.

Пам'ятається, років п'ять тому Верховний суд України скасував рішення військового суду Львівського гарнізону та Військового апеляційного суду Центрального регіону про від­мову в порушенні кримінальної справи проти співробітників НКВС, які в 1944-1945 роках в Тернопільській області вбивали цивільних осіб, видаючи себе за бійців УПА.

На моїй пам'яті за минулі п'ять років в Україні не засудили жодного колишнього співро­бітника злочинної структури, якою був НКВС. Все руки не до­ходять до відновлення справед­ливості стосовно жертв катів? Або хтось цьому противиться?

Засудження в Литві чергового ката від НКВС могло б спонукати українців на активізацію роботи в даному напрямку. Всі здорові сили в Україні повинні підтри­ма­ти такого роду кроки з віднов­лення історичної і людської спра­ведливості. Від цього за­лежить майбутнє країни і ук­раїнської нації. Особливо це стосується Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Місцеві парламенти та громади під керівництвом опо­зиційних партій могли б іні­ціювати проведення масштаб­них акцій з викриття колишніх катів і їхніх пособників. Пре­це­денти є. Та й юридично-право­вий шлях вирішення цього питання є цілком реальним.

 

Олександр  Косвінцев («Вголос»)