Головна Політика Фальстарт об’єднаної опозиції

Фальстарт об’єднаної опозиції

325

    Не знаю, як кому, а мені ріже слух і око та "Об’єднана опозиція". Бо ж у тому об’єднанні, окрім "Батьківщини", лише низка політичних партій-аутсайдерів, діяльність яких практично зведена до нуля – НРУ, ПРП, "НС", "ЗаУ" тощо. Особливо тепер, коли парламентські вибори завершено, об’єднаною опозицією мали б називатись парламентське і позапарламентське об’єднання, до якого, окрім зазначених політсил, мали б увійти і УДАР, і "Свобода". Це дрібниці, скажете? Але з таких дрібниць нечесності, нещирості та подвійних стандартів і складається недовіра до політичної сили імені Юлії Тимошенко.
    Переконаний, що такі некоректності у дефініціях назви об’єднання створюють певний дискомфорт як для УДАРУ, так і для "Свободи". Проте, важливішим за дефініції є єдність, взаємоповага та взаємодовіра всередині дійсної парламентської об’єднаної опозиції –"Батьківщина", УДАР та "Свобода", – що є вкрай важливим фактором у майбутньому парламентському протистоянні з Партією регіонів та КПУ.
    Та чи сприяють цьому деякі рішення та заяви Ради "об’єднаної опозиції", яка визначила і підтримала екс-прем’єра Юлію Тимошенко як кандидата на президентських виборах 2015 року? Очевидно, що ні.
    З цього приводу обережну негативну реакцію від УДАРу вже озвучив заступник голови партії Віталій Ковальчук, який заявив, що спочатку потрібно звільнити політв’язнів, а потім обирати кандидатів на президентські вибори.
    Певно, що не в захваті від таких заяв і "Свобода", яка, як і УДАР, також виношує плани щодо майбутнього кандидатства у президенти власного лідера. Та й взагалі, алогічними виглядають заяви стосовно наступних президентських виборів, до яких ще три роки, у переддень початку діяльності нової Верховної Ради. А там – просто море роботи, особливо у царині виправлення "законотворчості" попередньої Ради, пов’язаної з так званими пенсійною, податковою, медичною та іншими реформами, скасуванням закону про ЧФ, виправленням мовного закону, закону про референдум тощо.
    Мотивацією такої заяви може чи то бажання "Батьківщини" та її сателітів "застовбити" претензії Юлії Тимошенко на кандидатство у президенти, тим самим пригасити можливі відцентрові тенденції у власному таборі в напрямку такого кандидатства на користь Арсенія Яценюка. Або – влаштувати додаткове політичне збурення напередодні розгляду справи Тимошенко у Страсбурзькому суді з прав людини. Або і те, і інше одночасно. Але, якщо ті й справді щиро бачать майбутнім президентом України нині ув’язнену Юлію Тимошенко, яка з цілим шлейфом попередньої негативної політичної і підприємницької діяльності і не Нельсон Мандела, і не В’ячеслав Чорновіл, то це буде великою помилкою.
    Певен, що сьогодні, а тим більше через три роки, український народ менше всього волів би обирати собі президента з одіозного тандему Янукович-Тимошенко. Першого – через те, що вже доста наїлися "покращення життя вже сьогодні", а другу – через те, що підпорядкує всю свою діяльність боротьбі з нині "першим" за рахунок "покращення життя" все тих же громадян. "Батьківщина" знову грає нечесно. І стосовно колег по опозиції, і стосовно народу, в ім’я якого начебто і працює. Заяву Ради ОО про підтримку екс-прем’єра Тимошенко як кандидата на президентських виборах можна розцінювати як передвиборчий фальстарт президентської гонки. Разом з тим, оскільки питання про наступного президента "Батьківщина" вже поставила на порядок денний, громаді варто почати пошук прийнятної кандидатури загальноукраїнського масштабу для висунення кандидатом у президенти. Благо, ще є досить часу.   
Анатолій СЕМЕНЧЕНКО, Харків, для «УП»