Головна Економіка Фермери і влада Бущини – за вдосконалення законодавства у сфері відносин

Фермери і влада Бущини – за вдосконалення законодавства у сфері відносин

Всі проблеми, що існують у чинному законодавстві фермери Бущини, спільно з керівництвом Буської районної ради, обговорили за круглим столом, який відбувся у понеділок. Сьогодні у розпорядженні онлайн-видання «Буський медіа портал» є відповідний лист за підписом голови Буської районної ради Богдана Глови до народного депутата України Михайла Бондара «Щодо вдосконалення законодавства в сфері земельних відносин, підтримки фермерів та інших землекористувачів». Публікуємо документ дослівно:

«Народному депутату України Михайлу Бондару

Щодо вдосконалення законодавства в сфері земельних відносин, підтримки фермерів та інших землекористувачів

Шановний Михайле Леонтійовичу!  

   У зв’язку з набранням з 19.10.2016 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли», при застосуванні на практиці його норм, виникло ряд проблемних моментів, які вкотре свідчать про точковий, а не комплексний підхід законодавця до врегулювання певних сфер суспільного життя. Нормативне регулювання питання оренди земельних часток (ділянок) далеко від досконалості і допускає неоднозначні тлумачення Це, зокрема стосується правового статусу земельних часток (ділянок), власники яких померли, їх спадкоємці, в силу різних, у тому числі, матеріальних, обставин, не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений взагалі. Враховуючи пропозиції місцевих фермерів – землекористувачів, депутатів місцевих рад, сільських, селищних голів, постійної комісії Буської районної ради з питань законності, регламенту, співпраці з Збройними силами України, екологічної безпеки, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, АПК, врегулювання майнових відносин у сільському господарстві, рішення сесії Буської районної ради від 23.03.2017р. №205 «Про Звернення до Президента України, Голови Верховної ради України, Прем’єр-міністра України», щодо вдосконалення законодавства в сфері земельних відносин, підтримки фермерів та інших землекористувачів пропонуємо:

 

   1. Підтримати та забезпечити якнайшвидше прийняття в цілому законопроектів щодо передачі права розпорядження землями за межами населених пунктів виключно місцевим громадам (місцевим радам), позбавивши таких повноважень органи Держгеокадастру та місцеві Державні адміністрації. 

  2. Ініціювати інвентаризацію коштом держави земель сільськогосподарського призначення, присвоєння кадастрових номерів та відображення у Державному земельному кадастрі усіх земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва, на які видавалися Державні акти на право власності (земельних ділянок, право власності на які реєструвалося у період до 2007 року). Адже право громадян на земельні ділянки сільськогосподарського призначення колишніх колективних підприємств реєструвалося переважно у 2000-2001 р.р. і на даний момент такі земельні ділянки не мають присвоєних кадастрових номерів, а відомості про них,відповідно, не є внесеними до Державного земельного кадастру. Внаслідок цього, спадкоємці померлих власників земельних паїв зможуть суттєво (що для зубожілого села є визначальним аргументом) зменшити свої витрати на переоформлення спадщини (орієнтовна економія становитиме від 1500 до 2000 грн. за одну земельну ділянку через те, що відпаде потреба у виготовленні технічної документації із землеустрою). Здешевлення переоформлення спадщини, у свою чергу, прискорить отримання спадкоємцями документів на спадщину та стане основним чинником подолання хаосу як у обліку земель так і у користуванні ними. 

  3. Конкретизувати механізм встановлення органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, факту відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, а саме, якими документами цей факт має підтверджуватися, хто їх має видавати та на чий запит. Також, визначити цільове використання коштів, отриманих як орендна плата за оренду таких земельних ділянок або акумулювати такі кошти на депозитному рахунку з подальшою виплатою спадкоємцям. Відповідно до частини 1 статті 1285 Цивільного кодексу України, сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки є особою, яка управляє спадщиною до складу якої входить земельна ділянка лише у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту. Відповідно до частини 5 ст. 4, частини 5 ст. 19 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі», орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною. Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки При цьому, жодного переліку документів, які б підтверджували факт відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, хто мав би їх видавати та на чий запит, законодавство не містить. Більш того, враховуючи те, що заповіти могли посвідчуватися до введення Спадкового реєстру заповітів і спадкових договорів, (електронної бази даних, яка містить відомості про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти і спадкові договори, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину), при чому, посвідчуватися як державними, так і приватними нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, іншими особами, які наділені повноваженнями на вчинення нотаріальних дій, без будь-якого територіального обмеження ( заповіт міг посвідчити будь-який нотаріус в межах України), яким саме чином орган місцевого самоврядування, маючи намір вступити в управління спадщиною, у складі якої є земельна ділянка, мав би підтвердити факт відсутності спадкоємців чи виконавця заповіту. Також, доцільним, на нашу думку, було б зобов’язання спадкоємця, який вступив у володіння спадковим майном, у тому числі, після спливу встановленого Законом шестимісячного терміну, письмово повідомляти орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки про факт свого вступу у володіння. 

  4. Окремо хочемо зупинитися на механізмі надання управителями спадщини у складі якої є земельні ділянки (сільськими, селищними та міськими радами) в оренду таких земельних ділянок. Зокерма, визначення на законодавчому рівні осіб, які можуть бути орендарями таких земельних ділянок, надавши перевагу тим, що вже користуються суміжними ділянками (суміжною ділянкою) або тим, які користуються понад 50% земельних ділянок у такому масиві (полі). 

 5. Крім цього, враховуючи механізм передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (часток), визначений статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. №119, пропонуємо, шляхом ініціювання внесення відповідних змін, поширити його на оренду земельних ділянок, власники яких померли. При цьому, право оренди таких земельних ділянок, реалізувати або через продовження договору оренди з орендарем (щодо ділянок, власники яких померли після укладення договорів оренди) або через проведення відповідних аукціонів (щодо ділянок, власники яких не уклали договорів оренди або померли до державної реєстрації таких договорів). Також, наділити органи місцевого самоврядування, на території яких знаходяться земельні ділянки, повноваженнями щодо реєстрації укладених договорів оренди відносно таких земель.