За коментарем ми звернулися до секретаря міськради Людмили Рудіон.
Здебільшого погоджуюсь з читачем і про конкурс, і підведення його результатів. Справді, це місія організаторів конкурсу. І, сподіваюсь, вони це ще зроблять (бо ж у місті більше 60 вулиць, а на конкурс надійшло 3). А щодо Дня Буська, то організатори міського святкування вирішили відзначити усіх тих бущан, хто вже роками займається краєзнавством і багато зробив для популяризації Буська, його історії, знаменитих людей. Ми не визначали місць, не обмежувались тематикою досліджень тощо. Просто хотіли зробити приємне тим, хто дбає про позитивний імідж міста. Якщо хтось зрозумів це по-інакшому, це його право.
Від редакції. Приймаємо зауваження обох сторін на свою адресу.
Нам, як організаторам, справді прикро, що у 915 річницю древнього Бужеська зголосилось лише 3 осіб для участі в конкурсі "Моя вуличка". Хіба решта вулиць не заслуговують, аби навічно залишитись хоча б на шпальтах газети? Мабуть, і нашим нащадкам було б цікаво колись довідатись про "свою вуличку", приміром ХХ століття. Бо ж час невпинно тече, а як багато втрачаємо, насамперед і в історичній пам’яті.
Отож, редакція у вересні свідомо не підводила підсумків конкурсу. Згодом настала виборча кампанія. Тому тепер знову хочемо повернутись до теми міста, села, вулички. Хотілось, аби читачі газети поділились не лише своїми спогадами, а й старими фотографіями. Та це ж чудово побачити, якими були місто, село, вуличка 100 чи 50 років тому.
Зі свого боку, щиро вдячні нашому багаторічному дописувачу Ярославу Давидовському – саме йому належить ідея конкурсу. Та й, погодьтесь, його "Папірня" – поза конкуренцією, і насамперед за літературною довершеністю. У планах наших публікацій – низка оповідань, оповідок, казок, спогадів цієї непересічної і, що головне, творчої особистості.
Отож, передплачуйте "ВН".
Чекайте на цікаві публікації.
