Минуло 199 років від дня народження видатного українського поета Тараса Шевченка. Гряде його 200-річчя.
Пам'ятники йому височать у багатьох країнах світу, та найбільше їх в Україні. У різні роки встановлено пам'ятники Великому Кобзарю і в селах Надбужжя, а до 200-ліття планують спорудити і в Буську. Про це у розмові з керівником відділу культури та туризму Буської РДА Людмилою Ціхоцькою:
– Тараса Шевченка знають в усьому світі. Пам'ять про нього увіковічнена в камені та бронзі, у барвах фарб та ниток, в піснях та легендах… А основне – в нашій пам'яті, у наших добрих справах.
Вшановують "сина мужика, який став володарем у царстві духа" на п'яти із шести материках земної кулі. Пам'ятники Кобзарю встановлено у Росії, Польщі, Італії, Китаї, Мальті, Грузії, Угорщині, Румунії, Парагваї, Узбекистані, Казахстані… Загалом, за рубежем їх понад 150.
Найбільше пам'ятників Шевченку, звичайно ж, в Україні – 1000. З них 500 – у Галичині (зокрема 300 – на Тернопільщині та Івано-Франківщині і 178 – на Львівщині), і 500 – на "Великій Україні". На території Львівської області є 7 пам'ятників, встановлених до 100-річчя Великого Українця. Усі вони перебувають у доброму стані. Столітніми пам'ятниками пишаються мешканці Пустомит, Стрия, Самбора, с.Добряни (Миколаївський район), с.Воля (Старосамбірський р-н), с.Горбачі (Пустомитівський р-н), с.Добряни (Стрийський р-н). Цю інформацію надав директор музею Т. Шевченка у Львові Роман Наконечний. Музей створений у 2004 році і має звання Народного. Розташований на вулиці Коперника, 17. Як розповів пан Роман, невеликий за площею музей нараховує 5000 експонатів, правда, в експозиції перебуває лише 1000. Делегація Буської "Просвіти" уже відвідала музей і залишила свій спомин у Книзі відгуків.
– Які надбужанські села прикрашають пам'ятники Кобзаря?
– П’ять пам'ятників Тарасу Шевченку є у нашому Бущанському краї. Зокрема, в Олеську (на знімку зліва) (скульптор Є.Дзиндра, 1950 р., мармурова крихта), у с.Тур'я (автор невідомий, 1963 р., мармурова крихта), с.Яблунівка (на знімку справа) (ск.В.Сколоздра, 1969 р., мармурова крихта). На зорі нашої незалежності встановлено пам'ятники у Задвір'ї та Красному (В.Одрехівський, 1991 р., бронза, мармурова крихта). Погруддя Т.Шевченка роботи цього ж скульптора є в районному Народному домі (1983 р., дерево). Цей витвір мистецтва бущани та гості міста змогли побачити у фойє закладу у день урочистої академії та святкового концерту з нагоди 199 уродин Кобзаря.
– До 200-річчя Великого Сина українського народу планують встановити пам'ятник і в Буську. На ваш погляд, де найкраще місце для цього?
– Ідея гарна і перспективна. І, як підказує досвід, за ідеєю має іти скрупульозний, виважений і трудомісткий процес. Важливим є і проект пам'ятника, і місце його встановлення. Я і мої колеги, працівники культури, бачимо пам'ятник Т.Шевченку на подвір'ї районного Народного дому. Адже усі важливі державні, релігійні, національні свята відзначаємо в цьому приміщенні. Тут завжди багатолюдно, бо працює Буська районна бібліотека для дорослих, багато мистецьких гуртків.
– Яким має бути Шевченко?
– Обов'язково молодим, оптимістичним, наснажуючим, а не старим дідуганом. Адже, коли Тарас помер, йому було лише 47 років. Не варто забувати, що пам'ятник Кобзарю у Буську – явище не містечкове. Кошти на його спорудження збиратиме не тільки увесь район, але і вихідці з Бущини, які живуть і в Україні, і поза її межами… Основне, пам'ятати, що велич Шевченка – не у величині пам'ятника…
Ще у минулому році був створений оргкомітет із встановлення у Буську пам'ятника Тарасу Шевченку. Його головою є Михайло Шимків – голова Буського районного Товариства охорони пам'яток, історії та культури. Він, зокрема, зазначив, що, обговоривши на засіданні оргкомітету (до якого входять представники культури, освіти, громадськості) питання спорудження у Буську пам'ятника Великому Кобзарю, вирішили, що найоптимальніший варіант – біля міської ради. "Пам'ятник, – зауважує Михайло Шимків, – варто було б поставити у скверику на площі Ринок. Але оскільки там вже є пам'ятник Янголу-охоронцю, то архітектори пропонують, що найкращим варіантом є спорудження пам'ятника Кобзарю у скверику (у ньому тільки 2 дерева і кілька кущів, – кор.) біля міської ради. По-перше, він буде при дорозі і його всі бачитимуть, а по-друге, гармонійно поєднуватиметься в одному ряду з пам'ятниками Незалежності та Євгену Петрушевичу. Тим паче, що планують поставити лише погруддя (зібрано поки що лише 10 тис.гривень).
А де пам'ятник Шевченку у Буську бачите ви, шановні читачі? Чекаємо на ваші пропозиції. Запропонуйте свій варіант, а, можливо, ви погоджуєтесь з одним із наших співрозмовників.
Лариса ГАРАСИМІВ
