Коли у 2008 році було відмінено вступні екзамени, а до вишів зараховували лише за балом сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання (надалі – ЗНО), то експерти "охрестили" такий крок революційним, який відповідає світовим стандартам і нанесе нищівного удару по хабарництву в системі вищої освіти.
Пригадую, як тоді в одному інтерв'ю керівник райво Богдан Глуховецький на запитання: "Ваше ставлення до ЗНО" відповів: "Тільки оптимістичне. Я вже бачу у ньому користь. Це підніме рейтинг освіти, авторитет вчителя. Суб'єктивний фактор буде повністю усунений".
Відтоді минуло п'ять років. Щороку до вступів у виші вносили якісь зміни: то, окрім результатів ЗНО, враховували середній бал атестата, то нараховували додаткові бали тим, хто навчався на платних підготовчих курсах при університетах. А тепер ще й народні депутати заговорили про те, аби знову повернути вступні випробування у виші. І хоч повністю ЗНО вони не відкидають, проте такий крок назад знівелює роль тестування. Про це у розмові з головним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту Михайлом Шимківим:
– Я спілкувався і з педагогами, і з батьками, і зі студентами, – всі вони проти того, щоб запроваджувати знову вступні іспити. Я поділяю їхню думку. Система, яка склалася, є дійсно прозорою, більш-менш об'єктивною, тому вважаю, що кожен абітурієнт вишу повинен скласти ЗНО. Його бали – це його реальні знання. Завдяки ЗНО багато наших випускників стали студентами престижних закладів освіти, навчаються на державній формі у медичних вишах. Хто має знання, той і поступає на омріяні факультети.
– Уже кілька років, окрім балів ЗНО, при вступі враховують і середній бал атестата. Але дослідження минулих років показали, що різниця між середнім балом атестата і ЗНО у деяких випускників (а їх не десятки чи сотні, а тисячі) більша, ніж 50 балів. Мабуть, оцінювання учнівських знань у школі аж надто суб'єктивне.
– Не буду казати про інших випускників, скажу про надбужанських. Наші медалісти майже всі підтвердили свій рівень знань. Навіть з англійської мови, де тести були доволі складні, а у нас немає спеціалізованих шкіл, наші учні набирають достойні бали.
– На вашу думку, який найоптимальніший варіант, щоб визначити рівень знань абітурієнта? Тільки ЗНО, чи й враховуючи інші додаткові бали?
– Введення балу атестата трохи підтягує учнів з інших предметів. Раніше вони здебільшого акцентували увагу лише на тих предметах, з яких здавали ЗНО. Тепер доводиться приділяти увагу й іншим урокам. Можливо, не варто в 11 класі проводити державну підсумкову атестацію, а результати ЗНО зараховувати в атестат. Один рік так і було, тоді вже бачили реальний рівень знань учнів. Тому вважаю, що ЗНО – поки що найкращий варіант.
Лариса ГАРАСИМІВ
