Головна Право Хто «здає» Україну?

Хто «здає» Україну?

Сьогоднішні дії силових органів проти сепаратистів, диверсантів, терористів Росії викликають у простих громадян здивування і багато запитань. Факт бездіяльності,зради працівників міліції, служби безпеки підтвердив у виступі на сесії Верховної Ради в.о.Президента О.Тур-чинов. Саботаж міліції, підрозділів СБУ був очевидним з самого початку приходу нової влади.

Чому ані міністр внутрішніх справ А.Аваков, ані керівник СБУ В.Наливайченко не забили своєчасно тривоги? Засоби масової інформації весь час передають суперечливі повідомлення щодо антитеро-ристичної операції, які пізніше спростовують. Речник СБУ п.Остапенко, як непотопаючий корабель, продовжує говорити неправду або напівправду, як при попередньому уряді Януковича. Є дуже багато запитань до Уряду, але немає відповідей. Зокрема, чому не розслідуються належним чином вбивства людей під час революційних подій? Чому не спростовуються офіційними особами чутки щодо в.о. голови президентської адміністрації п.Пашинського? Чому така вакханалія з кадровими призначеннями?

Багато балачок навколо питання люстрацп. Однак кандидатури перед призначенням на керівні посади областей та районів не обговорюються, не проводяться консультації з керівниками основних політичних партій та впливових громадських організацій, зокрема Майдану.

Чому не захищаємо українців на півдні та сході України від сепаратистів, чи правильніше російських диверсантів та терористів? Чому в східних регіонах України до цього часу нерозпущені підрозділи "Беркуту", як було постановлено Урядом? Чому у Верховній Раді заходилися так швидко змінювати Конституцію, а недумають про зміцнення обороноздатності країни яка фактично знаходиться в стані неоголошеної війни з Росією?

Можливо, все робиться для того, щоб президентські вибори не відбулися? Адже сепаратистський рух на сході не дасть можливості провести легітимні, визнані у світі вибори.

Беззуба політика сьогоднішньої влади щодо сепаратистів провокує Росію до подальшої агресії. Корінне населення східних регіонів, яке в переважній більшості української національності, не відчуваючи підтримки свого Уряду, стає пасивним, його залякуютьтероризують як місцеві, так і заїжджі з Росії та Криму. Так далі продовжуватись не може. Такою політикою ми втратимо не тільки схід, а й інші області України.

Позаблоковий статус України залишив нас один на один з агресивною Росією. Політики США, Західної Європи заявлять, що вони проти агресії Росії щодо України, але вступити в збройне протистояння з нею не в їхніх інтересах. Особливо залежна від російського газу Західна Європа. Тому ми бачимо недостатні, малоефективні заходи європейських держав. У цьому, на жаль, жорстокому, прагматичному світі покладатися треба тільки на власні сили.

Зараз не на часі конституційні реформи. Якщо вдасться провести президентські вибори, а загроза їх зриву очевидна, потрібно буде негайно після цього провести дострокові парламентські вибори, щоб позбутися антинародної Верховної Ради назагал.

Завдання, які поставив український народ Майданом, ще далеко не виконані, ми тільки на початку шляху. Тому роль ГО "Майдан" не зменшується, а має посилюватися. Перед загрозою широкомасштабної агресії з боку Росії повинні зміцнюватися загони Самооборони.

Нинішній уряд явно неспроможний взяти політичну та економічну ситуацію в країні під свій контроль. Симптоми нерішучості, в'ялості політичних лідерів відчувалися ще під час революції Гідності. Народ на барикадах виявив героїзм, мужність та стійкість у боротьбі з режимом Януковича. Доказом цього є герої Небесної Сотні і сотні простих громадян, які втратили здоров'я, стали каліками. Невідомо як би розвивалися революційні події, якби не виступ на Майдані сотника Володимира Парасюка, який закликав до рішучих дій, негайного штурму урядового кварталу.

Леонід РОМАКА