Свято на честь трьох Вселенських учителів і святителів встановлено в 1084 році. Три архієпископи грецького обряду ще за життя здобули собі славу своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними творами. Хоча Східна Церква святкує їхню пам’ять в окремі дні, однак, було введено спільний празник вшанування трьох святих. Підставою для цього стала суперечка між людьми: кого з них вважати більшим і святішим за інших. Тоді три святителі уві сні з’явились єпископові міста Евхаїти Іванові й переказали йому такі слова: «Ми – одне в Бога. Тож немає між нами ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням всі сторони світу приводити до миру і єдності». Тоді єпископ запровадив празник Трьох Святителів, звеличивши їхню пам’ять у тропарях, канонах і церковних піснях.
Від цього дня починають готуватися до весни. На Трьох Святих дівчата перший раз співали веснянки-заклички, просили весну прийти скоріше.
Народні прикмети:
У цей день пронісся вітер – до мокрого літа.
Снігур скрипить, значить буде сніг, хуртовина і сльота.
Місяць червонуватий – на великий вітер.
Підготувала Зоряна ГУМНИЦЬКА.
Джерело газета “Відродження”