На толоку до Дня довкілля вийшли працівники всіх організацій та підприємств міста. Так, біля приміщення пошти наводили порядок листоноші: одні згрібали суху траву, інші підмітали доріжки чи мили вікна. Серед них і ті, хто найбільше співпрацює з редакцією. Про них сьогодні мова.
Ольга Петренко уже понад шість років працює у відділі передплати. Сюди приходять, щоб передплатити улюблені газети і журнали, а нерідко п.Оля ще й підкаже, яке видання цікаве, де можна знайти потрібну і корисну інформацію, тож робота їй до душі. З великої кількості видань надбужанці передплачують ті, які вже стали звичними у їхньому домі, де друкуються статті, які цікаві і молодим, і людям старшого покоління. Найбільше, як повідомила п.Оля, передплачують районний часопис "Воля народу", а також обласні газети. Все залежить від сімейного бюджету людини: хтось передплатить лише на місяць, а інший, щоб щомісяця не ходити – відразу на рік. Найбільша сума, на яку передплатили газети, склала понад тисячу гривень.
Як у Буську відкрили Центр поштового зв’язку №6, який обслуговує чотири райони (Бродівський, Золочівський, Перемишлянський і Буський), відтоді і прийшла Любов Підгірна сюди на роботу. Працює сортувальницею. Її робочий день розпочинається о сьомій ранку, інколи і раніше, а закінчується о сьомій вечора, – за стільки часу вже звикла. Доставлену поштову кореспонденцію зі Львова розкладає по відділеннях. До 9 год. мусить впоратись, – машини відправляють по селах. Найбільше поштової кореспонденції отримують Красне, Олесько, Топорів. Вже всі розійшлись по домівках, а вона чекає, поки машини повернуться з районів, ще мусить розкласти листи, які привезли зі сіл.
Марія Нарепеха на роботу також приходить спозаранку, – вона на 105 сіл чотирьох районів розподіляє поштову кореспонденцію вроздріб, – на наш район лише "Волі народу" 270 примірників на тиждень. Так, наприклад, Красне замовляє 50 примірників районки на продаж і жодної не повертає, стільки ж продають кіоск і листоноші. Решту ж по кілька штук розподіляє по сільських відділеннях Надбужжя. Всього ж пресу на продаж отримує на 100 тисяч гривень. Моя співрозмовниця говорить, що це непоганий показник. Коли у кінці місяця списують непродані примірники, доводиться засиджуватись допізна. У поштовому зв’язку п.Марія працює вже понад 20 років: спочатку розносила пошту у Красному (на цукровому), згодом продавала пресу у кіоску, а останні 8 років розподіляє газети на продаж.
10 років на пошті листоношею працює Любов Музичка, і п’ять з них – бригадиром. Допоки інші листоноші прийдуть на роботу, то п.Люба вже розкладе для них всі передплачені газети і журнали. Посортувавши по своїх вулицях Петрушевича, Княжій, Валовій, Франка, Папірні, Шевченка, розносить пресу в домівки бущан. Найбільше газет доводиться носити у четвер. У листонош можна придбати і різний товар: продукти, сірники, мило, пральний порошок, насіння тощо. "Є що носити", – погоджується п.Люба. Додому повертається коли о п’ятій, а коли й о шостій. А взимку, то це вже й досить темно. Проте вона вже звикла, їй ця робота подобається.
Лариса ГАРАСИМІВ
