Під час роботи на дачних ділянках, відвідуванні лісу, а також при проведенні відпочинку на природі біля лісових масивів, озер, ставків та ін. водойм необхідно пам'ятати про небезпечних переносників інфекційних та паразитарних хвороб, насамперед іксодових кліщів.
Іксодові кліщі є переносниками кліщового вірусного енцефаліту, кліщового бореліозу (хвороба Лайма), туляремії, марсельської лихоманки, лихоманки Ку та ін.
Кліщовий енцефаліт — природновогнищеве інфекційне захворювання, яке спричиняється вірусом кліщового енцефаліту. Перші прояви хвороби — через 7-14 днів, деколи 30 днів. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний як при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м'язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого “морозить”, різко може підвищуватися температура тіла до 38-39 градусів за Цельсія. Залежно від форми хвороби можуть наступити паралічі, парези, загальноепілептичні напади із втратою свідомості, ураження центральної нервової системи.
Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма, збудником якого є мікроорганізми — борелії, тяжке інфекційне природовогнищеве захворювання. Уражаються різні органи та системи організму: нервова, серцево-судинна, опірно-руховий апарат, печінка, селезінка, очі. Перші прояви хвороби Лайма можуть з'явитися через 1-3 тижні. Як правило, на місці присмоктування кліща на тілі хворого виникає кліщова мігруюча еритема — почервоніння шкіри. В інших випадках, коли еритема не з”являється, захворювання складніше розпізнати.
Як вберегтися від присмоктування небезпечних кліщів? При виїзді на лісові чи лісопаркові території на відпочинок чи працюючи на присадибній ділянці недалеко біля лісу, необхідно пам”ятати про небезпечних переносників. Одяг повинен бути таким, щоб захищав відкриті ділянки тіла. Голову необхідно пов”язати хустинкою або вбрати капелюшок. Так, як кліщ вибирає місце для присмоктування з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови) і “подорожує” по тілу біля 30 хвилин, тому слід робити само- і взаємоогляди кожні 30-60 хв. під час перебування на природі та після повернення додому.
Необхідно використовувати засоби, які відлякують кліщів — репеленти: крем Off, загальновідомий бальзам “Зірочка”, ароматичні олії: гвоздикову, анісову, кедрову, піхтову для змащування відкритих ділянок тіла.
Якщо кліщ все ж таки присмоктався до тіла, тоді необхідно змастити його маслянистою речовиною (крем, олія та ін.), яка закриє дихальце і кліща легше буде видалити (пінцетом, похитуючи з боку у бік або перев”язавши ниткою і легенько посмикуючи). Можна обхопити кліща шматочком бинта або марлі і намагатися “викрутити” його із шкіри за ходом годинникової стрілки.
Якщо не вдалось видалити кліща самостійно і він проник глибше у шкіру, неодмінно слід звернутися до травмпункту та лікаря-інфекціоніста територіальної поліклініки, де зможуть надати кваліфіковану допомогу та консультацію.
Пам'ятайте, різкий відрив кліща багаторазово підсилює ризик зараження.
Дослідити видаленого кліща (живого) на зараженість збудниками хвороби Лайма, а також провести лабораторну діагностику цього захворювання (дослідження крові) можна:
— в лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» за адресою: м.Львів, вул. Круп’ярська, 27, тел. 276 85 92
— в лабораторії трансмісивних вірусних інфекцій ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України» за адресою: м.Львів, вул.Зелена,12 тел. 260 22 66
У будь-якому випадку після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду, а також самостійно слідкувати за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру. В разі появи мігруючої еритеми, терміново звернутися до лікаря, незалежно від самопочуття. Своєчасна терапія антибіотиками по необхідній процедурі може попередити розвиток захворювання.
Буське РЛВ Держсанепідслужби України
