16 вересня в с.Куткір на вулиці Заріччя (народна назва Марушка) було освячено каплицю-церковцю на честь Успення Пресвятої Богородиці.
Її будівництво розпочалося з весни 2006 року за ініціативи жителів вул.Заріччя (Марушка). За перші зібрані кошти придбали 2 машини каменю, 5 тис. цегли. Лісгосп заспонсорував 5 кубометрів деревини. На Зелені свята (Зіслання св.Духа) 2006 року освятили камінь. Фактично першим найбільшим спонсором був колишній житель Марушки, син місцевої вчительки Ольги Кирилівни – Борис Семеняк. Кошти збирали по парафіях: Кудирявці, Куткір, Безброди, Новосілки, Сторонибаби, Ракобовти, Журатин, Унів. Фундамент заливали всі дружно, і мурували каплицю дорослі і малі власними силами. Коробку закінчили до кінця 2006 року. У кінці 2008 на початку 2009рр. – накрили. Архітектор Микола Владика, художники Ігор Бонішко, Володимир Гірний.
Будь-яке будівництво потребує фінансів. Дуже допомогли керівники різних фірм: Андрій Михайлів, Богдан Козак, Сергій Гербут, Петро Кахнич, Володимир Білоус, фермер Михайло Кадиляк, місцевий фармацевт Ірина Котюк.
Зараз на святому місці стоїть вже нова церква. До її будівництва долучилося дуже багато людей. Хто молитвою, хто працею, хто коштом вписав своє ім’я у велику Божу справу. Всіх неможливо згадати. Але Господь знає кожного і винагородить сторицею.
Найперше дякую Господу Богу, який завжди вислуховує наші молитви та прохання. Дякую єпископу Михайлу Колтуну за благословення, а також усім жертводавцям та громаді вул. Заріччя (Марушка). За ці 7 років багато людей відгукнулися на допомогу, але найбільша робота і завдання були в руках громади, і саме вона є основним джерелом фінансування. А також окрема вдячність отцю декану Володимиру Залуцькому за освячення нашого храму.
Під час будівництва церковці виникає багато труднощів. Люди, які керують цим процесом, весь час наражаються на критику, недовіру з боку інших парафіян. Але через терни ми добираємось до зірок. Можна сказати, що тут живуть люди, які вміють нести хрести разом із Спасителем, які не бояться труднощів і втрат, бо впевнені, що з ними завжди є Господь. Щиро дякую всім.
о.Ігор МАКАР