Головна Економіка Пасічники та аграрії Бущини повинні співпрацювати, щоб зберегти бджіл

Пасічники та аграрії Бущини повинні співпрацювати, щоб зберегти бджіл

Через кричущі випадки отруєння бджіл невідомими речовинами на території Буського району, директорка Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Юлія Шопська, за участю голови Буської РДА Олега Коваля, його першого заступника Богдана Гринишина, міського голови Буська Ростислава Сліпця, провела у Буську робочу нараду з керівниками агрохолдингів, пасічниками, працівниками Держспроживслужби та правоохоронними органами.

Днями пасічники Буського району поскаржились, що втратили більше 50% бджіл, яка, на їхню думку, викликана отруєнням пестицидами місцевими фермерами та працівниками агрофірм. Тривожні сигнали також зафіксовані у сусідніх районах. У суботу створена комісія обстежила 10 пасік, де знаходиться загалом 125 бджолосімей. Були складені відповідні акти загибелі бджіл. Пасічники припускають, що бджоли загинули і продовжують гинути через пестициди, якими агрофірми кроплять поля.

«Є складені акти щодо загибелі бджіл, подані проби до лабораторії, де буде визначено яким же самим пестицидом було здійснено кроплення, – коментує директорка Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Юлія Шопська. – Оброблення полів має відбуватись за чіткими правилами: за три дні мають аграрії сповіщати про намір здійснювати обприскування. Знаю, що деякі аграрії впроваджують смс-сповіщення».

Натомість аграрії не квапляться зізнаватись у загибелі бджіл пасічників. У певних порушеннях зізнаються, втім твердять, що отруйних речовин для бджіл не використовували.

«Для того, щоб когось звинувачувати треба спочатку провести ретельний аналіз від чого померли бджоли, каже керівник підрозділу «Андріївка» агрофірми «Західний Буг» Олександр Ваврищук. – Лише після результатів можна тоді звинувачувати конкретних аграріїв. Ми останнім часом обробляли кукурудзу, яка не є медоносною культурою, також 8 липня біля Буська кропили сою мікродобривами та фуніцидами, шкідливих речовин не використовували, але визнаємо, що забули попередити пасічників про обприскування».

За словами представника агрофірми, про компенсацію пасічникам ще рано говорити, оскільки не доведено якою саме речовиною бджоли були отруєні.

«Якщо при обробці кукурудзи вносився інсектицид нокаут і буде знайдено в мертвих бджолах ця речовина, тоді можна вести мову про компенсацію,додає Олександр Ваврищук, і запевняє, що ця речовина не може вбити бджіл. – Треба шукати в чому проблема. Норми не були перевищені, а якість відповідає критеріям. Зазвичай, за три дні ми попереджаємо, особливо коли обробляємо ріпак».

Заступник начальника Буського відділення поліції Кам’янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області Микола Патинок у коментарі журналістам розповів, що про дані випадки загибелі бджіл у поліції дізнались від ЗМІ, відповідно були внесені відповідні відомості в єдиний облік заяв та повідомлень. Жодних письмових заяв від пасічників у поліцію не надходили.

«Здійснюємо перевірку щодо того, хто кропив та чи повідомляли про це органів місцевого самоврядування», – зазначив Микола Патинок.

На ініційованій робочій нараді в стінах райдержадміністрації під головуванням директорки департаменту АПК Львівської ОДА Юлії Шопської було обговорено проблематику кроплення агрокультур, шляхи вирішення, донесено інформацію про створену пам’ятку щодо проведення робіт по обробці полів пестицидами та агрохімікатами у народному господарстві та зроблений заклик до пасічників і аграріїв, які повинні разом співпрацювати, що зберегти бджіл від подальшої загибелі.

Окрім цього Юлія Шопська розповіла, що департамент агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації розпочав прийом документів на участь у конкурсі з надання фінансової підтримки суб’єктам господарювання у галузі бджільництва. Відповідно до Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки фінансова підтримка надається юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які займаються розведенням бджіл та виробництвом продукції бджільництва. Зокрема, кошти обласного бюджету направлені на: відшкодування вартості придбаного матеріалу, який закуплений у племінних пасіках і бджолорозплідниках, у розмірі 50 % їх вартості, але не більше 150 грн за одну бджоломатку  та 750 грн за одну бджолосім’ю; відшкодування вартості паспортизації пасіки (ветеринарне обстеження бджолосімей та оформлення паспорта) у розмірі фактичних витрат, але не більше 1000 грн одному пасічнику. Для участі потрібно, щоб пасіка була офіційно зареєстрована.

Наразі очікуються результати дослідження бджолиного підмору, якщо буде встановлено, що у масовій загибелі бджіл винні аграрії, вони повинні здійснити компенсацію пасічникам. Голова пасічників Буського району Олег Ільків запропонував компенсувати аграріям по 1 тисячі гривень за бджолосім’ю, щоб частково покрити їхні збитки.