Головна Культура На Бущині вшанували пам’ять Головнокомандувача УПА Василя Кука

На Бущині вшанували пам’ять Головнокомандувача УПА Василя Кука

14 січня, у смт Красне відзначили 107-у річницю від дня народження відомого краснянича, людини-легенди, останнього головнокомандувача УПА Василя Степановича Кука.

Щороку вдячні нащадки приходять у ці січневі дні до його могили, що в центрі Красного, аби вклонитися світлій пам’яті генерал-хорунжого, який все своє свідоме життя віддав служінню народові та боротьбі за самостійну Українську державу.
Участь в урочистостях взяли: голова Буської райдержадміністрації Олег Коваль, голова Красненської селищної ради Микола Чучман, заступник голови Буської районної ради Роман Фурда, пластуни Станиці Красне НСОУ, ветерани РО Братства ОУН-УПА на чолі з головою організації Мар’яном Длугошем, громадськість селища та району.
Розпочалося віче спільною молитвою, яку очолили настоятелі місцевих храмів о.Степан Жукровський і о.Юрій Толочний та покладанням квітів, запаленням лампадок до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України.
З промовами звернулися до учасників віча: голова Красненської селищної ради Микола Чучман, голова РДА Олег Коваль, заступник голови районної ради Роман Фурда.
А на завершення заходу церковний хор виконав разом з усіма присутніми Гімн України та низку різдвяних колядок.

Довідка:
Народився Василь Кук 11 січня 1913 року в селищі Красне Буського району Львівської області.
Вci діти родини Куків були членами Організації Українських Націоналістів, яка боролася із утисками прав українців з боку польської влади. Двох братів Василя — Іларія та Ілька — стратили поляки. За радянської влади вci члени родини були засуджені до тюремного ув’язнення, все майно батьків було конфісковано.
За революційну діяльність його неодноразово арештовувала польська поліція. У 1934 р. був засуджений польським судом на 2 роки тюрми. У 1936 р. вийшов на волю й очолив Золочівський повітовий провід ОУН.
З початком війни Кук очолював штаб похідних груп ОУН у східних областях України, а також провідну похідну групу, яка прибула 30 червня до Львова й організувала Народні Збори, на яких було проголошено Акт відновлення Української Держави.
З 1947 року Кук був заступником Романа Шухевича на всіх його посадах, а після загибелі генерала 5 березня 1950 р. Василя Кука було обрано Головою Проводу ОУН в Україні, Головним Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради.
1954 року був заарештований і відсидів у радянських в’язницях і таборах, не дочекавшися суду, 6 років.
Після звільнення Василь Кук проживав у Києві, займався науковою роботою в Центральному державному історичному архіві та Інституті історії Академії наук Української РСР. Після розпаду СРСР видав чимало книг та написав безліч статей про історію та діяльність ОУН-УПА.
Був членом Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, головою Наукового відділу Братства ОУН-УПА.
Серце Василя Степановича перестало битися вранці 9 вересня 2007 р. За заповітом Головного Командира УПА було поховано в рідному селищі Красне.