В жовтні місяці в Буському районі на лептоспіроз захворіла 1 особа. Зараження сталося внаслідок проведення робіт по господарству маючи при цьому порізи на руках.
Лептоспіроз продовжує залишатись однією із найбільш небезпечних інфекційних хвороб, що реєструється як в області, так і в районі.
За 9 місяців 2016 року у Львівській області зареєстровано 8 випадків захворювання людей на лептоспіроз. Основним ймовірним джерелом інфекції у всіх випадках були мишовидні гризуни.
Насторожує факт, що при дослідженні щурів, відловлених у районах області і Львові, у 61% зареєстрували лептоспіроносійство. Така велика кількість позитивних результатів загрожує інфікуванням людей, що проживають на даній території .
Для того, щоб вберегтися від цього небезпечного захворювання необхідно знати, що джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середовище.. Оскільки джерело зараження – гризуни, які водяться у підвалах, коморах, то заразитися можна в любий період року. Лептоспіри потрапляють на овочі та фрукти, які зберігаються там, і якщо людина не помила руки чи не вимила продукти, то може інфікуватися. В побутових осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.
Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання людей і тварин, спричиняється збудником лептоспірою, характеризується ураженням печінки, нирок, м'язів і супроводжується хвилеподібною гарячкою. Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому грунті протягом 270 днів, в природних водоймах – 7-30 днів, у харчових продуктах – декілька днів. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само як кислоти і луги та дезинфікуючі засоби.
Захворювання від людини до людини не передається.
Зараження на лептоспіроз відбувається під час купання, пиття води з відкритих водоймищ, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, шлунково-кишкового тракту. Характерна літньо-осіння сезонність захворювання.
Захворювання у більшості випадків починається гостро, підвищується температура тіла до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабість, біль в м'язах, особливо литкових (діагностична ознака).
Розрізняють жовтяничну та безжовтяничну форми. При жовтяничній формі з перших днів хвороби з'являється жовтяниця шкіри з максимальним розвитком до 4-6-го дня хвороби.
Успіх лікування залежить від раннього звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов`язкова, тому що можливі тяжкі ускладнення. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, кровотечею, міокардитом, набряком мозку, пневмонією, недостатністю кровообігу.
Тяжкий перебіг хвороби часто закінчується смертю у 14% хворих.
Яка профілактика захворювання?
Основним засобом попередження захворювання є дератизація — знищення мишей і щурів.
З інших засобів профілактики лептоспірозу рекомендується використання в роботі по господарству рукавиць та гумового взуття, зберігання харчових продуктів, кормів для тварин і реманенту в місцях, недоступних для гризунів, регулярний догляд за руками, лікування подряпин, тріщин шкіри, ран.
У лісі, на заболочених місцях слід працювати в справному гумовому взутті. Не купайтеся в заболочених озерах, річках, ставках, береги яких заселені щурами, у воду яких скидають стоки тваринницькі господарства, цехи з переробки і тваринницької сировини. Не можна ловити рибу в заболочених місцях.
Але якщо сталася біда і ви помітили ознаки лептоспірозу — необхідно негайно звернутися до лікаря, не займатися самолікуванням, тому що спочатку ніби настає тимчасове покращення, проте потім хвороба перебігає дуже важко і може спричинити смерть.
Найбільш ефективним заходом профілактики лептоспірозу є проведення дератизаційних робіт в місцях заселення мишовидних гризунів. В нашому районі вона проводиться спеціалістами Буського районного лабораторного відділення в населених пунктах, на підприємствах і в житловому секторі на договірній основі, а також за епідпоказами. Недостатнє проведення дератизаційних заходів сприяє збільшенню популяції гризунів (одна пара щурів дає щорічно 700-800 особин приплоду), як наслідок, створює передумови до виникнення захворювань на лептоспіроз серед населення, значно погіршує санітарно-протиепідемічний стан населених пунктів.
Буське РЛВ Бродівського МРВ ДУ "ЛОЛЦМОЗ України"
