Місто Львів розробляє стратегію розвитку найбільшого заказника на своїй території на 5 та 20 років наперед.
«Це свідчить про шанси не лише збереження, а й покращення екологічної ситуації заказника», — зазначив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. Великий відкритий простір та повернення бобрів вказують на відновлення природного балансу.
Збереження зелених зон є важливим пріоритетом для міста, адже такі коридори перевищують межі однієї громади. «Насправді надзвичайно важливо зберегти зелений пояс навколо Львова. Бо інакше ми всі з вами задихнемося в місті,» — підкреслив Зубач.
На жаль, досі побутує думка серед людей, що болота і торфовища треба осушити. Проте це радянські стереотипи. Насправді ж, екологи пояснюють, що торфовища виконують важливу “кліматичну” функцію: вони затримують вуглець, акумулюють воду, коли її забагато, і зволожують повітря під час посух. А ще це домівка для численних видів рослин і тварин, чудова локація для екотуризму й навчання.
Ландшафтний заказник «Північні Торфовища», що створили влітку цього року, є найбільшим об’єктом природно-заповідного фонду в межах громади. Він розташований за межами сіл Дубляни, Гряда, Ситихів і Малі Підліски та простягується на території Мурованської, Куликівської і Новояричівської громад.
«Було б добре, якби й ці громади надали цій унікальній території відповідного захисного статусу, задля збереження унікальної екосистеми з болотами, луками та водоймами», – зазначив Любомир Зубач.
Зараз на території заказника тривають активні наукові дослідження. Але фахівці вже констатують: забруднення річок подекуди перетворили торфовища на стічні канави.
На ґрунтовні дослідження асоціації «Львівська агломерація» вдалося залучити грантові кошти. Тож напрацьовують стратегію та бачення розвитку цих територій, а також – покрокову дорожню карту.
Джерело
