Традиційно у першу неділю жовтня стародавній Буськ відзначає день своїх уродин. Цьогоріч йому виповнилося 920 років з дня першої документальної згадки у літописі «Повість минулих літ».
Цікава та насичена програма складалася зі спортивних змагів, які відбувалися впродовж дня, атракціонів, святкової концертної програми, привітань від керівництва району та міста, шоу від театру «Воскресіння» та відомих зіркових гостей. А ще раніше, 29 вересня, відбувся форум краєзнавців-літописців Бущини, в центрі уваги якого була столиця племені бужан – Бужеськ, історія перших поселень якого (як свідчать археологічні розкопки) сягає сивої давнини IV-VI століть.
Голова райдержадміністрації Петро Мороз разом з Народним депутатом України Михайлом Бондарем, головою районної ради Богданом Гловою і Буським міським головою Ростиславом Сліпцем привітали міщан та гостей Буська зі сцени на площі Звитяги. Від кожного з них лунали теплі слова з побажаннями процвітання місту та його жителям, добробуту, радості, щасливого життя і мирного неба в нашій країні. Саме тісна співпраця районної та міської влади, нашого народного депутата дають можливість позитивно вирішувати безліч життєво важливих питань як міста, так і району, залучати державні кошти на реалізацію амбітних проектів, успішно працювати з інвесторами, шукати нові шляхи плідної співпраці з країнами ЄС.
Вже найближчого понеділка [02.10], як повідомив голова РДА Петро Мороз, у Буськ прибуває делегація з м.Пренай (Литва), аби підписати Угоду про співпрацю в реалізації освітніх та культурних програм, економіки та інвестицій, роботи з молоддю та обміну досвідом, охоплюватиме усі сфери нашого життя.
Користуючись нагодою, Петро Мороз вручив, виготовлені напередодні, презентаційні сувеніри з емблемами Буського району та м.Буськ усім присутнім на сцені керівникам, а Ростиславу Сліпцю ще й подяку від Буської РДА та Буської районної ради за високопрофесійну роботу, яку той здійснює на посаді міського голови.
Довідково. Місто Буськ (старовинна назва Бужеськ) – містечко з типовим середньовічним плануванням та унікально-збереженою системою оборонних фортифікацій Х- ХVІІ століть.
Історичне літочислення міста починається від 1097 року – року першої літописної згадки про нього у «Повісті минулих літ» (1097 р.). Там місто згадується як таке, що вже існує. Реальна ж історія Буська – відтинок VІ – VІІ ст., коли він (за гіпотезою М.Грушевського) був столицею племені бужан, які у цей період разом з дулібами та волинянами населяли Волинський регіон. Більше того, як стверджують науковці, власне від назви міста плем’я отримало свою самоназву.
У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства. В 1411 р. місто, одним із перших в Галичині, отримало Магдебурське право.
Невід’ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Народна етимологія пов’язує назву міста з діалектною назвою лелеки (бузьок, бузька), що зображений на міській геральдиці і з образом якого повязана легенда про заснування міста (в основі сюжету легенди оповідь про те, як лелека (бузьок), який кружляв у повітрі над густим лісом, начебто допоміг дружині Давида Ігоровича вибратися із боліт на суху горбисту місцевість, де князь звелів спорудити укріплення майбутнього міста).
Окремі дослідники на підставі етимологічно-лінгвістичних аналогій співвідносять назву міста із іменем слов’янського вождя Божа. Коренем своїм це ім’я збігається з племінною назвою бужан.
У 1539-1641 рр. функціонувала перша папірня, на папері якої надруковано “Острозьку Біблію” (1581р.), «Апостол» Івана Федоровича (Федорова).
Буськ – рідне місто президента ЗУНР Євгена Петрушевича (1863-1940рр.), сестер Марії, Даниїли і Ніни Байко – заслужених артистів України, лауреатів Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Тут народився філолог-славіст, мистецтвознавець, професор Львівського університету Іларіон Свенціцький (1876-1956рр.), доктор богословських наук, єпископ Йосиф Боцян (1879-1926рр.). Буськ пишається паралімпійським чемпіоном 2016 року у Ріо-де-Жанейро, фехтувальником Антоном Дацком, героїнею Революції Гідності, безстрашною медсестрою Марією Матвіїв.
Серед пам’яток архітектури: церква Св.Парасковеї, церква Св. Онуфрія, церква Св.Миколая, синагога і костел Св.Станіслава, палац графа Бадені.
Впродовж останніх років у Буську споруджено пам’ятник президенту Західноукраїнської Народної Республіки Євгенові Петрушевичу (2008 р.), пам’ятник Скорботи (2007 р.).
Серед найбільш потужних підприємств міста: СП «Олнова», Буський консервний завод, ТзОВ «Галіція Грінері».
