В Україні багато церков, у яких є чудотворні ікони Пречистої Діви Марії. Серед Чудотворна ікона Божої Матері храму Благовіщення Пречистої Діви Марії Підгорчернечої обителі ЧСВВ. Найдавніші писемні відомості про Підгорецьку Чудотворну ікону Пресвятої Богородиці подано в монастирському літописі ' Синопсисі" (1699 р.).
Перші письмові свідчення її чудодійності зафіксовано на сторінках "Синопсису" під 1692 роком. Монастирський літописець ієрей Василій, подаючи інвентарний опис церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с.Голубиця (вона із 1687 р. перейшла під юрисдикцію Підгорецького монастиря), зазначає, що серед "…декількох ветхих стародавніх Намісних ікон була одна дуже старовинна Намісна ікона Пресвятої Богородиці".
У "Синопсисі" знаходимо й опис її найперших чудотворних дійств, що тривали з 21 квітня по 24 вересня 1692 р., а саме:
"…образ Пречистої Діви сльозами ревними плакав, свічки ніким не запалювані по декілька разів при цій святій Іконі загорялися, багато недужих людей, що з вірою приходили до цього Образу, відповідно до свого прохання від різноманітних недуг і страстей тут зцілялися…".
Творилися ці чуда стародавнього образу Пресвятої Богородиці, як зазначає ієрей Василій, в присутності всіх 24 монахів-отців і братів Підгорецького монастиря. Більше того, свідками цих чудотворних дійств було багато народу як духовного і шляхетного стану, так і простих людей.
Правдивість чудотворних дійств досліджувала відповідна Духовна комісія, очолювана єпископським намісником о.Ігнатієм Максимовичем. Після тривалої їх перевірки, в ході якої під присягою було опитано всіх очевидців вищезгаданих чудес, вона визнала всі чуда, які творилися за посередництвом Пресвятої Богородиці від цього Стародавнього Образу, правдивими. На основі подання цієї комісії єпископ Иосиф Шум-лянский своєю Грамотою від 14 квітня 1694р. проголосив Голу-бицьку ікону Божої Матері благодатною і наказав її з великими почестями перенести до Підго-рецьої обителі, що здавна звалася Пліснеською.
Відповідно повідомлення "Синопсису", 17 квітня 1694 року цю Чудотворну ікону Божої Матері з процесією, за участю дуже великої кількості віруючих, духовенства і монахів перенесено до Підгорецької чернечої обителі. Серед священнослужителів були і отці із Підгорецької парафіяльної церкви св. Архістратига Михаїла – о.Іван і о.Андрій. У величавій процесії брали участь не тільки жителі Пліснеська і Підгорець, але й із багатьох інших населених пунктів краю. Серед них були люди як шляхетного стану, так і прості селяни і міщани.
У "Синопсисі" розповідається про те, як із псалмами і богопо-хвальними співами Чудотворну ікону Божої Матері спочатку внесли в старовинну монастирську церкву – Преображення Господнього, яка була збудована ще княжною Єленою. Відправили молебень до Пресвятої Богородиці. Надалі хода торжественної процесії направилася до нової монастирської церкви – Благовіщення Пречистої Діви Марії. Назустріч їй вийшли із свічками і кадилами отці і брати обителі. Перед церквою її поставили на гарно прибраний стіл. Була зачитана Грамота єпископа Йосифа Шумлянского про визнання її благодатною-чудотворною. Опісля ікону Пресвятої Богородиці з величальними пісноспівами, під мелодійний передзвін всіх монастирських дзвонів внесли в церкву. Потім відправили молебень Пресвятій Богородиці і Божественну Літургію, віддали хвалу Господу Богу і Пречистій Його Матері.
Неповний перелік чудотворних дійств святого образу Божої Матері храму Благовіщення Пресвятої Богородиці Підгорецької чернечої обителі ЧСВВ подано відповідно до відомостей монастирського літопису, пісні в її честь, ряду документальних джерел, а також народних переказів.
У другій половині лютого 1695 р. на міста і села Галичини, в тому числі Бродівського повіту, в останній раз здійснили свій великий грабіжницький набіг татари.
Монастирський літописець пише, що татари тоді "…спустошивши чимало міст і сіл Бродівського повіту і церкви Божі вогнем попаливши, взяли в полон величезну кількість людей". Тоді Підгорецька обитель на Пліснеську була врятована від спустошення тільки заступництвом чудотворної ікони Божої Матері, до якої неустанно молилися монахи.
25 лютого 1695 р., як зазначається в "Синопсисі" "…чимало їх і цю святу обитель навкруги оточили, але завдяки Божому і Пресвятої Богородиці заступництву жоден із них не зміг наблизитися до обителі. Охоплені страхом великим, вони швидко втекли, хоча їх ніхто не гнав"…
Дня 7 квітня 1754 р. Апостольська Столиця за понтифікату Святійшого Отця Венидикта XIV, Папи Римського видала Декрет, відповідно до якого Чудотворну ікону Божої Матері Підгорецької василіянської обителі на Пліснеську було короновано. Головному престолу монастирського храму Благовіщення Пречистої Діви Марії було надано привілей повного повсякчасного відпусту. Це засвідчує відповідний напис, що є виведений золотими літерами у вишукано оздобленій, декоративній рамці, яка знаходиться над іконою.
Тобто, кожна Божественна Літургія, яка відправлена на цьому привілейованому престолі, надає вірним повний відпуст – відпущення гріхів і вічних дочасних кар за умови доброї сповіді, Святого Причастя і молитви в наміренні Святійшого Отця.
Власне, коронацію Чудотворної ікони Божої Матері Підго-рецької чернечої обителі на Пліснеську, що величаво відбулася 25 червня 1754р. – в день святого Онуфрія, здійснив з окремого дозволу і Благословення Апостольської Столиці єпископ Лев Шептицький. На пам'ять про цю знаменну подію ченцями монастиря було виготовлено мідний медальйончик (з однієї сторони якого було зображення ікони Підгорецької Матері Божої, а з іншої – монастирської церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії).
Коли в краю наступило атеїстичне лихоліття радянського комуністичного режиму, Підго-рецький монастир ЧСВв було закрито. Цю Чудотворну ікону Божої Матері корони, шати та її прикраси, а також цінні предмети церковної утварі монахи віддали жителям Пліснеська і Підгорець на переховування. Щоб не допустити зневаги з боку атеїстів над іконою, із метою врятувати від можливого знищення, її було передано на збереження в надійну родину.
Василіяни, передаючи монастирську святиню на збереження, вірили і надіялися на те, що в недалекому майбутньому Божим Провидінням ця давня чернеча обитель знову воскресне з руїн. Так воно і сталося. 7 квітня 1991 року Чудотворна ікона Божої Матері після декількох десятиліть вимушеної відсутності повернулася на головний вівтар храму Благовіщення Пресвятої Богородиці Підго-рецького монастиря ЧСВВ.
Століттями йшли і йдуть тепер шляхами-дорогами гро-мадно люди з околиць краю та подальших сторін до Чудотворної ікони Божої Матері храму Благовіщення Пречистої Діви Марії Підгорецької чернечої обителі ЧСВВ. А численні пожертви – дари, воти, якими вона була і є прикрашена, свідчать про Господні ласки, які під цим образом Пресвятої Богородиці на її побожних пошанувальників ісходили.
В.Піщибський, викладач історії України Борщівського агротехнічного коледжу, літературно-краєзнавчий
журнал «Брідщина»
