З початку року на території Буського району зареєстровано 8 випадків скарлатини серед дітей в наступних населених пунктах: смт.Олесько – 4 випадки, с.Йосипівка – 2 випадки, м.Буськ, с.Тербежі по 1 випадку. Відмічаємо ріст захворюваності у 8 разів в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року (зареєстровано 1 випадок захворювання). Викликає стурбованість те, що 75% захворілих діти з організованих колективів, де збудник інфекції має можливість активно розповсюджуватися.
За 2015 рік у районі зареєстровано 6 випадків скарлатини (інт.пок 12,9) проти 11 випадків (інт.пок. 23,7) за 2014 рік, що вказує на зниження у 2 рази.
У Львівській області за минулий рік зареєстровано 342 випадки скарлатини (інт. пок. 13,6) проти 356 випадків (інт. пок. 14,1) за 2014 рік.
Скарлатина (багрова лихоманка, гариця; лат.-scarlatina) єдина з дитячих інфекцій, яка викликається не вірусами, а бактеріями (стрептококом групи А). Це гостре захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом. Також можливе зараження через предмети ужитку (іграшки, посуд). Хворіють переважно діти раннього і дошкільного віку. Найбільш небезпечні відносно інфікування хворі в перші два – три дні захворювання.
Збудник скарлатини досить стійкий до впливу фізичних і хімічних факторів. При температурі 70°С вони зберігають життєздатність протягом 1 год., а при 65°С – 2 год. Довго зберігаються в гною, висохлій крові. Розчини дезінфектантів у звичайно застосовуваних концентраціях інактивують стрептокок протягом кількох хвилин.
Скарлатина розпочинається дуже гостро з підвищення температури тіла до 39-40°С , блювоти, головного болю. Найбільш характерним симптомом скарлатини є ангіна, при якій слизова оболонка зіву має яскраво-червоний колір, виражена набряклість. Хворий відмічає різкий біль при ковтанні. Язик згодом набуває дуже характерного вигляду («малиновий») – яскраво рожевий. До кінця першого – початку другого дня хвороби з'являється другий характерний симптом скарлатини – висип. Висип тримається до 2 до 5 днів. Дещо довше зберігаються прояви ангіни (до 7 – 9 днів).
Скарлатина також має досить серйозні ускладнення. Після скарлатини у дитини можуть залишитися гнійні отити (запалення середнього вуха), запалення лімфатичних вузлів (гнійний лімфаденіт), стоматит. Проте найбільш тяжчими ускладненнями скарлатини є, насамперед, ревматична лихоманка з ураженням серця і суглобів та ураження нирок (гломерулонефрит), які розпочинаються, здебільшого, приховано, невиразно, через 2-3 тижні після перенесеного захворювання. Саме для раннього виявлення даних пізніх ускладнень скарлатини потрібно рекомендувати перед допуском дитини у колектив (орієнтовно через 20-30 днів після перенесеної скарлатини) обстежити дитину з проведенням ЕКГ та загального аналізу сечі. Нині, за умови грамотно призначеного лікування і ретельного дотримання рекомендацій, такі ускладнення рідкісні.
Оскільки щеплення проти скарлатини не існує, основним заходом профілактики залишається уникнення контакту з хворими. Якщо не вдалося уникнути захворювання, то хвору дитину обов'язково слід ізолювати на 22 дні, особливо від братів чи сестер, виділивши їй окрему кімнату, окремий посуд, білизну, рушники, іграшки, предмети гігієни. Білизну хворого на скарлатину слід кип'ятити, посуд мити і зберігати окремо, іграшки мити з милом під проточною водою. Особи, що здійснюють догляд за хворою дитиною мають користуватися маскою, щоб не стати носієм стрептокока, поширюючи його для інших здорових дітей. Кімнату, де перебуває хворий, потрібно регулярно (3-4 рази на добу) провітрювати і проводити щоденне вологе прибирання з застосуванням миючих засобів.
Після перенесеного захворювання формується стійкий антитоксичний імунітет.
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень
ДУ «ЛОЛЦ Д СЕС України»
