Замовити піцу у Львові, в службі доставки Рататуй, може кожен. Вона виглядає привабливо для споживачів в усьому світі. Коржик з дріжджового тіста гарно доповнюється різними начинками – м’ясом, овочами, морепродуктами, та саме сир надає йому колоритного присмаку. Чи існує людина, яка б не куштувала цю неймовірно смачну та хрустку страву? Сумнівно, а от історія її походження відома далеко не кожному.
Чи правда, чи вигадка, та виникнення піци співвідносять з випіканням коржів у глиняних печах, чим займалися в давнину євреї. А ще до того на Сардинії виготовляли хліб і, це було близько 7500 років тому. Зі Стародавнього Риму ж до нас прийшла Фокачча, але вона також виглядала надзвичайно далекою від сучасної піци. Однак, годі й заперечувати, що страва не мала до неї відношення. Її також відносять до числа основоположників.
Зараз піцу люблять та поважають буквально повсюди. Час від часу з’являються нові рецепти і секрети, які піцайоли передають від покоління до покоління. Піцерії працюють у великих мегаполісах і маленьких містечках, вони доступні кожному, як і служба доставки Рататуй, на сайті якої можна побачити ряд реалістичних фото, які допоможуть зробити правильний вибір.
Факти та Італія
Історія говорить, що вперше слово «піца» прозвучало на півдні Італії, основуючись на писемних згадках, датованих 997 р. н.е. Син феодала з міста Гаета, що поблизу Неаполя, бажав отримувати щорічну данину у вигляді 12 піц. Певно в цьому випадку мова могла йти зовсім не про їжу, однак, що цікаво, навіть зараз на Сицилії власники невеликого бізнесу платять мафії данину за заступництво і називають її pizzo.
Існує декілька теорій походження слова піца:
- в перекладі з італійської рizza означає товкти;
- ломбардське bizzo трактується, як «з’їсти за раз»;
- а ще є грецьке pitta, тобто, коржик.
Можна довго думати й гадати, як виникло дане слово, однак італійці його використовують дуже і дуже часто. Батьківщиною страви вважають місто Неаполь. Саме в ньому з’явився перший ресторан, піцерія. І сталося це в 1830 році.
Піцу вважають королевою сучасних страв, хоча були часи, коли нею харчувалися лише бідні громадяни. Існує легенда про Фердинанда I. Вважається, що він дуже полюбляв подібну їжу, тому нерідко відвідував бідні квартали. Королева була категорично проти подібних візитів. Коржик з начинкою! Хіба ж це їжа для знатних осіб! Однак, Фердинанд II також її уподобав. Щоб облагородити страву, він запросив кухарів. Все трималося в цілковитій таємниці, та гуртом вони змогли придумати навіть, які прибори слід використовувати для споживання подібної страви. Ця подія була приурочена до дня народження королеви.
Фактором, що вплинув на розвиток страви, стала поява сирів. Низькокалорійний продукт робили з молока буйволиць. Він досить відрізнявся від відомої нам моцарели. Сир буффало мав неймовірно ніжну консистенцію та неймовірний смак.
Піца поступово ставала все популярнішою. Свої враження від її дегустації Олександр Дюма описав у творі «Корріколо» в 1843 році. Великі географічні відкриття посприяли зміні рецептури, коли з Нового Світу до Америки завезли помідори. Щоправда, з того моменту минуло майже 2 століття. Томати довго були овочами, які побоювались їсти, адже вважали, що ними можна отруїтись.
Ще більшої популярності піца набула в 1889 році, після того, як королева Маргарита відвідала Неаполь. Її зацікавила їжа простих людей і, власник піцерії Brandi, Рафаеле Еспозіто, надав їй можливість спробувати коржик з сиром та помідорами, що отримав королівське ім’я. Страву вирішили оформити в кольорах італійського прапора, тож вона здобула звання «патріотичної». Зелений базилік, біла моцарела та червоні томати створили ідеальну композицію, яка приваблює споживачів навіть зараз.
Історії, пов’язані з цією неймовірно смачною стравою, часом здаються фантастичними. Чи були вони вигадані? Можливо, та не зважаючи ні на що піца є і буде улюбленою стравою багатьох українців.
