Завтра у Буському районному Народному домі урочисто відкриють і освятять краєзнавчий музей. А напередодні ми взяли інтерв'ю у керівника відділу культури Людмили Ціхоцької.
– Ідея створення музею в Буську витала в повітрі віддавна. Мабуть, з того часу, відколи зник музей на площі Ринок. 14 років тому ми відновили його у РНД. Це 2 невеликі кімнати, але експонатів у них було достатньо, бо щось таки вціліло з попереднього. На жаль, і цьому музею не судилося довге життя. Його, невідомо за чиєю вказівкою, розформували, експонати зникли (рештки під опіку взяли "Бужани").
А оскільки палац Бадені ще не готовий стати мистецьким центром Бущини, ми знову повернулися у приміщення районного Народного дому. Доклали багато зусиль, аби привести експозиційні кімнати до ладу: штукатурили, фарбували, мурували, склили, зварювали. Сьогодні це приміщення з самодостатньою експозицією, про яку треба не розказувати – її потрібно бачити. Музей народився гарний, бо створювали його з любов’ю. Важко у двох кімнатах площею 50 м2 розмістити усе, що хотілося б. Але ми старалися.
– Хто з надбужанців допоміг експонатами, чи, може, матеріально?
– Спочатку збирали експонати. І, приємно про це говорити, люди відгукнулися: несли з дому старожитні цінні речі, які в родині передавалися із покоління в покоління. Саме тому у нас так багато рукоділля, речей ужиткового побуту, меблів, світлин. У першу чергу хочу подякувати Е.Литвин, Н.Стахів, О.Прокопович, І.Климу, І.Калиновській, О.Роман, Л.Вовк, І.Стефанюку, М.Галіковському, Г.Тихій, В.Шереметі, Л.Озарків, І.Ціхоцькому, В.Пенцаку за цінні дарунки музею.
Звичайно, була і фінансова допомога. Зокрема, від депутата Львівської обласної ради Б.Козака, депутатів Буської районної ради В.Сисуна, І.Іваськіва, І.Майби, приватних підприємців М.Гродзевича, І.Кошіля, П.Кахнича, Р.Кучми, Б.Ковальчука, Буського осередку громадської організації "Разом" (голова М.Зеленська), М.Левка, Р.Кузика, М.Гербута. Не менш цінною була праця наших працівників культури: Л.Огороднік, Р.Юськіва, А.Тарновського, директорів сільських НД М. Жука (с.Безброди), Ю. Бабуха (с.Русилів), А.Федашка (с.Хватів), І.Герасиміва (с.Ожидів).
– Розумію, що кожна музейна річ – унікальна, адже за нею – чиєсь життя, доля, спогади, радість і сльози, але які найбільш дорогі?
– Особливо цінні експонати – особисті речі Іванки Мигаль та Софії Караффи-Корбут. Для мене ж багато сентиментальних згадок навіює дідівська скриня. Вона невелика, звичайна, але з нею пов'язано так багато спогадів з дитинства. Оскільки експонатів надзвичайно багато, то й екскурсії плануємо проводити загальні і тематичні. Наприклад, про вишивку Надбужжя чи про видатних людей рідного краю. У нас немає коштів для введення штатної одиниці. Та статус "народного" музей отримає і житиме. Він працюватиме безперервно, без вихідних.
Родзинкою музею є підвальне приміщення площею понад 100 м2. Воно давнє, йому понад 100 років: цікаві архітектура і планування, багата історія. У нішах ми зробили експозицію: зразки кахелю, цегли, скла, кераміки. Експонатів поки що мало. Але будуть!
– Хто приїде на відкриття?
– Дорогою з Куткора (у день уродин С.Караффи-Корбут) до нас завітають В.Валько, розпорядник спадщини мисткині, та Д.Сапіга – директор видавництва "Каменяр". Приїдуть не з порожніми руками, подарують годинник художниці та кілька особистих речей, літературу про неї. А у вересні чекаємо у гості Б. Гориня – відбудеться презентація книжки "Життя і творчість С.Караффи- Корбут".
Завтра відкриваємо музей, та робота у ньому не припиниться. Адже у планах – розширення експозиції за рахунок добудови. У ній плануємо відтворити помешкання бужан 100-літньої давності – глиняна підлога та стіни, діюча піч, наповнення цікавими артефактами. Отож є над чим працювати!
Лариса Гарасимів
