Микола Логінов «Святий», Руслан Брянський, Володимир Савчук, Руслан Калічин, Володимир Роса загинули, обороняючи нашу державу.
Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.
Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:
Микола Логінов «Святий» – уродженець села Коритниця Волинської області. Впродовж 2011 – 2014 років проходив військову службу у Мостиському прикордонному загоні.
У 2015-му році вступив до лав новоствореної Національної поліції України.
Нагороджений медаллю Національної гвардії України «За звитягу», почесною відзнакою «Хрест 54 ОМБР» та нагрудним знаком «Знак пошани» Донецька обласна державна адміністрація.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука на Донецькому напрямку.
Руслан Брянський – уродженець міста Мар’їнка Донецької області. Тривалий час працював на шахтах, а згодом – у сфері будівництва.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Володимир Савчук – житель міста Броди Золочівського району. Воїн був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону військової частини.
Загинув 2 липня неподалік населеного пункту Стариця Харківської області внаслідок штурмових дій противника. Йому було 35 років.
Руслан Калічин – уродженець села Містки Пустомитівської громади. Був старшим солдатом. Протягом 2014-2015 років був учасником антитерорестичної операції на сході України. ЮЗ 12 червня 2024 року долучився до лав 47 окремої механізованої бригаду військової частини А4699. 29 червня загинув неподалік населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.
Володимир Роса – житель Новояворівська. З початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист держави до лав 35 ОБрМП імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Восени 2022 року отримав важкі поранення, проте відмовився від демобілізації і після тривалого лікування повернувся на службу. Помер раптово через нещасний випадок на Миколаївщині 1 липня 2024 року.
Вічна памʼять усім полеглим захисникам!
