Олександр Суханов, Марко Дзюбан, Василь Лаганяк, Дмитро Овчарук та Антон Шевчук («Растішка») загинули, обороняючи нашу державу.
Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.
Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:
Олександр Суханов
Львів’янин.
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав 12 бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Виконував бойові у «гарячих» точках фронту. Загинув 23 жовтня.
Марко Дзюбан
Львів’янин.
Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у лавах 4 батальйону оперативного призначення «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України. За особисту мужність був неодноразово відзначений військовим командуванням.
Загинув 27 жовтня.
Василь Лаганяк
Родом із Дрогобича.
Після завершення навчання проходив військову службу у військовій частині А1108. З того часу ніс військову службу. З початком повномасштабного вторгнення перебував на передових позиціях фронту.
Був молодшим сержантом, начальником радіолокаційної станції взводу радіолокаційної розвідки батареї радіолокаційного дивізіону артилерійської розвідки. Загинув 28 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роздольне на Донеччині.
Дмитро Овчарук
Житель села Колбаєвичі Рудківської громади. Кулеметник штурмового спеціалізованого відділення роти штурмового спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини А4638. Загинув 28 жовтня під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку біля населеного пункту Макіївка.
Антон Шевчук («Растішка»)
Львів’янин.
Учасник Революції Гідності, один із засновників Першої сотні Майдану. У 2014 році одним із перших став на захист держави до лав 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Згодом очолив медичну роту 59-ї окремої мотопіхотної бригади та евакуаційно-сортувальне відділення.
Впродовж 2017-2019 років навчався в Українській військово-медичній академії. Після закінчення навчання обійняв посаду заступника начальника Білоцерківського військового госпіталю.
Майор медичної служби. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав Збройних Сил України. Виконував завдання у «гарячих» точках східного та південного напрямках фронту, згодом був переведений до 153-ї окремої механізованої бригади.
Був нагороджений численною кількістю відзнак, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест», нагрудним знаком «За службу та звитягу» III-го ступеня, пам’ятним знаком «За воїнську доблесть», іменною зброєю та ін.
Вічна памʼять усім полеглим захисникам!
