Сьогодні виповнюється рік з моменту, коли Великомостівська громада втратила свого мужнього Захисника — Володимира-Івана Лозинського. Йому було лише 25, вік, коли життя тільки розквітає, коли попереду безліч планів і можливостей. Проте, він обрав шлях відповідальності й честі — шлях Захисника.
Володимир-Іван народився і виріс у селі Купичволя, в люблячій родині, де його знали як доброго, щирого та працьовитого сина, брата, онука. Його життєва дорога була сповнена простих, але справжніх цінностей — поваги, людяності і гідності.
З перших днів повномасштабної війни він добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у десантно-штурмових військах, а згодом — розвідником, виконуючи надскладні та небезпечні завдання. Він був серед тих, хто щодня дивився небезпеці в очі, щоб ми могли жити.
На жаль, 21 квітня 2022 року, поблизу Надіївки на Донеччині, його життя обірвала атака ворожого дрона. Але не обірвала пам’ять про нього. Він залишиться для нас символом мужності, відваги і безмежної любові до України.
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності. Дякуємо йому за подвиг. Пам’ятаємо ціну нашої свободи. Світла пам’ять Герою…
