У Великомостівській громаді згадують Василя Олександровича Сайкова, який віддав життя за Україну. Військовослужбовець зник безвісти 8 липня 2024 року, а згодом стало відомо, що він загинув, мужньо виконуючи бойове завдання поблизу Кліщіївки на Донеччині.
Василь Сайков народився і виріс у селі Бутини. Його згадують як щиру, працьовиту та добру людину, яка любила музику, сумлінно працювала, була турботливим чоловіком, люблячим батьком двох синів і надійною опорою для своєї родини.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії він без вагань став на захист України. 3 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України та служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях на найскладніших ділянках фронту, зокрема в районі Сєвєродонецька, Лимана, Ізюма, Кліщіївки та інших гарячих точок.
Попри поранення та отруєння невідомою хімічною речовиною, після лікування Василь повернувся до підрозділу, вважаючи своїм обов’язком і надалі боронити Батьківщину. Для його рідних період після зникнення став часом тривожного очікування та надії, однак згодом вони отримали підтвердження його загибелі.
У громаді наголошують, що час не здатен стерти пам’ять про людину, яка віддала життя за свободу України, за майбутнє своїх дітей і мирне небо для всіх. Жителі Великомостівської громади схиляють голови перед світлою пам’яттю захисника та висловлюють щирі співчуття його рідним і близьким.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України Василю Сайкову.
