В університетській лікарні медики виявили у 25-річної Насті лейкоплакію сечового міхура, яку тривалий час помилково пов’язували з рецидивним циститом. Після встановлення точного діагнозу пацієнтці провели лікування, що дало змогу усунути причину частини її скарг.
Молода жінка майже чотири роки страждала від болю внизу живота, частих позивів до сечовипускання та дискомфорту. Вона неодноразово зверталася до лікарів і проходила курси антибіотикотерапії, однак симптоми поверталися, а аналізи не підтверджували бактеріальний цистит.
Згодом Настя звернулася в урологічне відділення університетської лікарні. Урологиня Софія Кулик провела дообстеження, зокрема діагностичну цистоскопію, що дала змогу оглянути слизову сечового міхура зсередини. Під час дослідження виявили ділянку зміненої слизової, характерну для лейкоплакії, а гістологічне дослідження підтвердило цей діагноз.
Пацієнтці виконали лазерну вапоризацію та видалили уражені ділянки слизової оболонки сечового міхура. Додатково в Насті діагностували гіперактивний сечовий міхур, лікування якого триває з використанням мультидисциплінарного підходу.
«Я зраділа, що нарешті щось знайшли, що можна забрати. Лікарка пояснила, що це також могло бути причиною частих рецидивів. Для мене важливо було розв’язати цю проблему і з огляду на майбутню вагітність», – розповідає Настя.
Лікарі пояснюють, що лейкоплакія сечового міхура — це зміна слизової оболонки. Вона не завжди потребує оперативного втручання: якщо немає симптомів, можливе спостереження. Однак за наявності болю, різі, вираженого дискомфорту та частих позивів потрібне детальне обстеження й індивідуальний вибір тактики лікування.
Фахівці наголошують: не кожен симптом, схожий на цистит, означає бактеріальну інфекцію. Якщо аналізи не підтверджують цистит, а скарги повторюються, не варто самостійно знову починати прийом антибіотиків. Потрібно звернутися до лікаря, який встановить справжню причину стану та призначить адекватну терапію.
