Минає два роки з дня загибелі захисника України Андрія Хомича, який віддав своє життя за свободу та незалежність держави. Він загинув під час виконання бойового завдання на Запоріжжі, захищаючи Україну від російської агресії.
Андрій Валентинович Хомич народився в селі Кукли на Волині. Згодом разом із батьками переїхав до села Велика Яблунька, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після здобуття фаху столяра-будівельника працював за спеціальністю як в Україні, так і за кордоном.
У січні 2015 року він добровільно вступив до лав Збройних сил України та брав участь в антитерористичній операції на сході країни. Пізніше продовжив службу за контрактом у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
На початку повномасштабного вторгнення Андрій перебував у Польщі, однак без вагань повернувся додому. У квітні 2022 року він знову став до строю, цього разу у складі 65-ї окремої механізованої бригади, де служив старшим навідником. Також допомагав евакуйовувати поранених і загиблих побратимів. За відвагу та стійкість товариші по службі дали йому позивний «Звєр».
Попри постійну небезпеку, Андрій підтримував побратимів і намагався зберігати позитивний настрій у підрозділі. 29 жовтня 2024 року він загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Новоданилівка Запорізької області.
4 листопада тіло військового повернули до рідної домівки, а 5 листопада його поховали з військовими почестями в селі Велика Яблунька. За особисту мужність і самовіддане служіння українському народові Андрія Хомича посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Також йому присвоєно почесне звання «Герой Великомостівської територіальної громади».
Рідні та побратими згадують, що він міг жити мирним життям, будувати плани, виховувати доньок і бачити, як вони дорослішають, однак свідомо обрав шлях захисника, бо не міг залишатися осторонь, коли ворог прийшов на українську землю.
Світла пам’ять Андрію Хомичу. Його мужність, патріотизм і жертовність залишаються прикладом для всіх, хто продовжує боротьбу за Україну.
