17 червня 2025 року в боях на Донеччині загинули двоє захисників з Трускавця – Василь Герич та Андрій Доброновський. У річницю їхньої загибелі громада згадує воїнів, які віддали життя за Україну.
Герич Василь Петрович народився 25 липня 1988 року в селі Майдан Дрогобицького району Львівської області. Він був найстаршою дитиною в багатодітній родині, мав брата і трьох сестер. Початкову школу закінчив у рідному селі, з 5 по 9 класи навчався у Рибницькому закладі загальної середньої освіти першого та другого ступенів у сусідньому селі Рибник, де активно долучався до культурного та шкільного життя.
У 2005 році Василь завершив навчання в Бориславській санаторній школі, після чого вступив до Вищого професійного училища №19 у Дрогобичі і здобув фах бармена-офіціанта. Певний час працював за спеціальністю у Східниці, де колеги добре відгукувалися про нього. У 2007 році його призвали на строкову службу до Збройних сил України. Після демобілізації в 2008 році він повернувся додому в званні старшого солдата та на посаді командира відділення, проявивши себе відповідальним і дисциплінованим військовим.
У 2009 році Василь одружився з Іванною, у подружжя народилася донька Кароліна, якій нині 13 років. До початку повномасштабної війни він працював і дбав про родину. Після вторгнення Росії в Україну став на захист держави. З 10 березня 2022 року ніс службу водієм та електриком у 1-му інженерному батальйоні 703-ї окремої бригади підтримки інженерних військ Збройних сил України.
17 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Разіне поблизу Покровська Донецької області, Василь Герич отримав важкі поранення і загинув на 36-му році життя. Після прощання в церкві св. Миколая у Трускавці воїна поховали в рідному селі Майдан. Його пам’ятають батьки, брат і сестри, дружина, донька, друзі та побратими.
Доброновський Андрій Володимирович народився 22 лютого 1994 року в Трускавці. Він був єдиним сином у матері, яка виховувала його самостійно. Після закінчення середньої загальноосвітньої школи №3 здобув професію автослюсаря та працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій у гірничо-рятувальному загоні. Разом із дружиною та дітьми проживав у Трускавці.
На військову службу Андрія призвали 20 квітня 2024 року через Золочівський районний територіальний центр комплектування. У війську мав позивний «Добрий» – як через прізвище, так і через доброзичливий та життєрадісний характер. Служив помічником гранатометника 2-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону в/ч 3002.
17 червня 2025 року Андрій Доброновський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області. Йому було 31 рік. Тривалий час воїна вважали зниклим безвісти, однак згодом експертиза підтвердила його загибель. Похорон Андрія відбувся 4 квітня 2026 року.
Василь Герич та Андрій Доброновський назавжди залишаться у пам’яті своїх родин, побратимів, друзів, однокласників і всіх, хто їх знав. Рідні й громада з вдячністю згадують їхню віддану службу та жертовність.
Вічна пам’ять воїнам, які полягли за волю та незалежність України. Пам’ятаємо наших Героїв.
